Ференц Кельчеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ференц Кельчеї
угор. Kölcsey Ferenc
На портреті видно пошкоджене під час хвороби (натуральна віспа) праве око
Народився 8 серпня 1790(1790-08-08)[1][2][…]
Сеука, Сату-Маре, Румунія
Помер 24 серпня 1838(1838-08-24)[1][2][…] (48 років)
Сатмарчекеd, Угорщина
Поховання Сатмарчекеd
Громадянство Австрійська імперія
Національність Угорець
Діяльність Поет, публіцист, критик, політичний діяч
Сфера роботи Угорська література
Мова творів Угорська
Magnum opus Гімн Угорщини
Членство Угорська академія наук і Товариство Кішфалудіd
Рід Kölcsey Familyd
Родичі Clementina Katonad
Автограф

CMNS: Ференц Кельчеї у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Ференц Кельчеї (угор. Kölcsey Ferenc; 8 серпня 1790(17900808), Седеметр — 24 серпня 1838, Чеке) — угорський поет, публіцист, критик, політичний діяч, автор угорського національного гімну.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Пам'ятник Ференцу Кельчеї в Будапешті

Писав патріотичні вірші («До свободи» (1825), «Пісня Зріні» (1830)), присвячені боротьбі проти феодалізму, кріпацтва, за незалежність від Австрії. В 1826 р. заснував журнал «Élet és irodalom» («Життя і література»), для якого написав багато статей з філософії, історії мистецтва і літературної критики. Історичний інтерес становить щоденник Кетеї, який він вів у 18321836 рр..

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Був членом угорського парламента, де заявив себе найбільшим оратором ліберальної партії. Промови в сеймі та дидактичний твір «Параїнезіс» (1838) мали значний вплив на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі.

Цікаво[ред. | ред. код]

Поету встановлено мініскульптуру в Ужгороді.

На стіні Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, встановлено меморіальну дошку Ференцу Келчеї. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]