Формула-1 — Чемпіонат 1970

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
21-й чемпіонат світу Формули-1
 1969    Сезон 1970    1971 
Австрія Йохен Ріндт
Чемпіон світу
Австрія Йохен Ріндт (Lotus-Ford)
Кубок конструкторів
Велика Британія Lotus-Ford

Формула-1 1970 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з березня по жовтень та складався з 13 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Південної Африки 7 березня та закінчився на Гран-прі Мексики 25 жовтня. Переможцем в особистому заліку посмертно став Йохен Ріндт, який загинув під час кваліфікації на Гран-прі Італії. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Ford.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1970 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Велика Британія Tyrrell Racing Organisation Tyrrell-Ford 001 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D Велика Британія Джекі Стюарт 11–13
March-Ford 701 1–10
Франція Джонні Серво-Ґевін 1–3
Франція Франсуа Север 5–13
Франція Equipe Matra Elf Matra MS120 Matra MS12 3.0 V12 G Франція Жан-П'єр Бельтуаз Всі
Франція Анрі Пескароло Всі
Велика Британія Bruce McLaren Motor Racing McLaren-Ford M14A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Нова Зеландія Брюс Макларен 1–3
Нова Зеландія Денні Гальм 1–3, 6–13
Велика Британія Пітер Ґетін 5, 8–13
США Ден Ґерні 5–7
McLaren-Alfa Romeo M7D
M14D
Alfa Romeo T33 3.0 V8 Італія Андреа де Адаміч 2–3, 5–12
Італія Нанні Ґаллі 10
Велика Британія Team Surtees McLaren-Ford M7C Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Велика Британія Джон Сертіс 1–3, 5
Surtees-Ford TS7 7–13
Велика Британія Дерек Белл 12
США STP Corporation March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F США Маріо Андретті 1–2, 7–9
Велика Британія Gold Leaf Team Lotus
Велика Британія Garvey Team Lotus
Велика Британія World Wide Racing
Lotus-Ford 49C
72B
72C
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Австрія Йохен Ріндт 1–10
Велика Британія Джон Майлз 1–10
Іспанія Алекс Солер-Роїг 2, 4, 6
Бразилія Емерсон Фіттіпальді 7–10, 12–13
Швеція Рейне Візель 12–13
Велика Британія Rob Walker Racing Team
Велика Британія Brooke Bond Oxo Racing – Rob Walker
Lotus-Ford 49C
72C
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Велика Британія Грем Гілл 1–8, 10–13
Велика Британія Motor Racing Developments Ltd
Велика Британія Auto Motor und Sport
Brabham-Ford BT33 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Австралія Джек Бребем Всі
ФРН Рольф Штоммелен Всі
Велика Британія March Engineering March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Нова Зеландія Кріс Амон Всі
Швейцарія Жо Зіфферт Всі
Італія Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 312B Ferrari 001 3.0 F12 F Бельгія Жакі Ікс Всі
Італія Іньяціо Джунті 4, 6, 9–10
Швейцарія Клей Регаццоні 5, 7–13
Велика Британія Owen Racing Organisation
Велика Британія Yardley Team BRM
BRM P153
P139
BRM P142 3.0 V12 D Велика Британія Джекі Олівер Всі
Мексика Педро Родрігес Всі
Канада Джордж Ітон 1–3, 5–7, 9–12
Велика Британія Пітер Вестбері 12
Велика Британія Frank Williams Racing Cars De Tomaso-Ford 505/38 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D Велика Британія Пірс Каредж 1–5
Велика Британія Браян Редман 7–8
Австралія Тім Шенкен 9–12
ПАР Team Gunston Lotus-Ford 49 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D Родезія Джон Лав 1
Brabham-Ford BT26A G ПАР Пітер де Клерк 1
ПАР Scuderia Scribante Lotus-Ford 49C Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F ПАР Дейв Чарльтон 1
Велика Британія Antique Automobiles Racing Team
Велика Британія Colin Crabbe Racing
March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Швеція Ронні Петерсон 3–8, 10–12
Велика Британія Tom Wheatcroft Racing Brabham-Ford BT26A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Дерек Белл 4
Швейцарія Silvio Moser Racing Team Bellasi-Ford F1 70 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Швейцарія Сільвіо Мозер 5–6, 8–10
США Pete Lovely Volkswagen Inc. Lotus-Ford 49B Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F США Піт Лавлі 5–7, 12
ФРН Губерт Гане March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F ФРН Губерт Гане 8
Швейцарія Ecurie Bonnier McLaren-Ford M7C Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Швеція Йо Бонніер 10, 12
США Гас Гатчісон Brabham-Ford BT26A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G США Гас Гатчісон 12
Джерело:[1]

Календар[ред. | ред. код]

Гран-прі Траса Дата
1 ПАР Гран-прі Південної Африки К'яламі, Мідранд 7 березня
2 Іспанія Гран-прі Іспанії Харама, Мадрид 19 квітня
3 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 10 травня
4 Бельгія Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 7 червня
5 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 21 червня
6 Франція Гран-прі Франції Шарад, Клермон-Ферран 5 липня
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Брендс-Гетч, Кент 18 липня
8 ФРН Гран-прі Німеччини Гоккенгаймринг, Гоккенгайм[a] 2 серпня
9 Австрія Гран-прі Австрії Остеррайхринг, Шпільберг 16 серпня
10 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 6 вересня
11 Канада Гран-прі Канади Траса Мон-Трамблан, Мон-Трамблан 20 вересня
12 США Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 4 жовтня
13 Мексика Гран-прі Мексики Магдалена Міксхука, Мехіко 25 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 ПАР Гран-прі Південної Африки Велика Британія Джекі Стюарт Австралія Джек Бребем Австралія Джек Бребем Велика Британія Brabham-Ford G Звіт
2 Іспанія Гран-прі Іспанії Австралія Джек Бребем Австралія Джек Бребем Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія March-Ford D Звіт
3 Монако Гран-прі Монако Велика Британія Джекі Стюарт Австрія Йохен Ріндт Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
4 Бельгія Гран-прі Бельгії Велика Британія Джекі Стюарт Нова Зеландія Кріс Амон Мексика Педро Родрігес Велика Британія BRM D Звіт
5 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Австрія Йохен Ріндт Бельгія Жакі Ікс Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
6 Франція Гран-прі Франції Бельгія Жакі Ікс Австралія Джек Бребем Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Австрія Йохен Ріндт Австралія Джек Бребем Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
8 ФРН Гран-прі Німеччини Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Австрія Йохен Ріндт Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
9 Австрія Гран-прі Австрії Австрія Йохен Ріндт Бельгія Жакі Ікс
Швейцарія Клей Регаццоні
Бельгія Жакі Ікс Італія Ferrari F Звіт
10 Італія Гран-прі Італії Бельгія Жакі Ікс Швейцарія Клей Регаццоні Швейцарія Клей Регаццоні Італія Ferrari F Звіт
11 Канада Гран-прі Канади Велика Британія Джекі Стюарт Швейцарія Клей Регаццоні Бельгія Жакі Ікс Італія Ferrari F Звіт
12 США Гран-прі США Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
13 Мексика Гран-прі Мексики Швейцарія Клей Регаццоні Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Італія Ferrari F Звіт
Джерело:[3]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів з перших семи гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
МЕК
Мексика
Очки
1 Австрія Йохен Ріндт 13 Схід 1 Схід 1 1 1 1 Схід НС 45
2 Бельгія Жакі Ікс Схід Схід Схід 8 3 Схід Схід 2 1 Схід 1 4 1 40
3 Швейцарія Клей Регаццоні 4 4 Схід 2 1 2 13 2 33
4 Нова Зеландія Денні Гальм 2 Схід 4 4 3 3 Схід 4 Схід 7 3 27
5 Велика Британія Джекі Стюарт 3 1 Схід Схід 2 9 Схід Схід Схід 2 Схід Схід Схід 25
6 Австралія Джек Бребем 1 Схід 2 Схід 11 3 2 Схід 13 Схід Схід 10 Схід 25
7 Мексика Педро Родрігес 9 Схід 6 1 10 Схід Схід Схід 4 Схід 4 2 6 23
8 Нова Зеландія Кріс Амон Схід Схід Схід 2 Схід 2 5 Схід 8 7 3 5 4 23
9 Франція Жан-П'єр Бельтуаз 4 Схід Схід 3 5 13 Схід Схід 6 3 8 Схід 5 16
10 Бразилія Емерсон Фіттіпальді 8 4 15 НС 1 Схід 12
11 ФРН Рольф Штоммелен Схід Схід НКВ 5 НКВ 7 НС 5 3 5 Схід 12 Схід 10
12 Франція Анрі Пескароло 7 Схід 3 6 8 5 Схід 6 14 Схід 7 8 9 8
13 Велика Британія Грем Гілл 6 4 5 Схід НКЛ 10 6 Схід НС НКЛ Схід Схід 7
14 Нова Зеландія Брюс Макларен Схід 2 Схід 6
15 Швеція Рейне Візель 3 НКЛ 4
16 США Маріо Андретті Схід 3 Схід Схід Схід 4
17 Італія Іньяціо Джунті 4 14 7 Схід 3
18 Велика Британія Джон Сертіс Схід Схід Схід 6 Схід 9 Схід Схід 5 Схід 8 3
19 Велика Британія Джон Майлз 5 НКВ НКВ Схід 7 8 Схід Схід Схід НС 2
20 Велика Британія Джекі Олівер Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 5 Схід НКЛ Схід 7 2
21 Франція Джонні Серво-Ґевін Схід 5 НКВ 2
22 Франція Франсуа Север Схід 11 7 7 Схід 6 9 Схід Схід 1
23 Велика Британія Пітер Ґетін Схід Схід 10 НКЛ 6 14 Схід 1
24 США Ден Ґерні Схід 6 Схід 1
25 Велика Британія Дерек Белл Схід 6 1
Швейцарія Жо Зіфферт 10 НКВ 8 7 Схід Схід Схід 8 9 Схід Схід 9 Схід 0
Швеція Ронні Петерсон 7 НКЛ 9 Схід 9 Схід Схід НКЛ 11 0
Італія Андреа де Адаміч НКВ НКВ НКВ НКЛ НС НКВ 12 8 Схід НКВ 0
Родезія Джон Лав 8 0
Канада Джордж Ітон Схід НКВ НКВ Схід 12 Схід 11 Схід 10 Схід 0
ПАР Пітер де Клерк 11 0
ПАР Дейв Чарльтон 12 0
Велика Британія Пірс Каредж Схід НС НКЛ Схід Схід 0
Австралія Тім Шенкен Схід Схід НКЛ Схід 0
США Піт Лавлі НКВ НКВ НКЛ НКВ 0
Швейцарія Сільвіо Мозер НКВ НКВ НКВ Схід НКВ 0
Швеція Йо Бонніер НКВ Схід 0
США Гас Гатчісон Схід 0
Іспанія Алекс Солер-Роїг НКВ НС НКВ 0
Велика Британія Браян Редман НС НКВ 0
ФРН Губерт Гане НКВ 0
Італія Нанні Ґаллі НКВ 0
Велика Британія Пітер Вестбері НКВ 0
Поз. Пілот ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
МЕК
Мексика
Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів з перших семи гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
МЕК
Мексика
Очки[b]
1 Велика Британія Lotus-Ford 5 4 1 Схід 1 1 1 1 15 НС НКЛ 1 НКЛ 59
2 Італія Ferrari Схід Схід Схід 4 3 14 4 2 1 1 1 (4) 1 52 (55)
3 Велика Британія March-Ford 3 1 7 2 2 2 5 7 8 2 3 5 4 48
4 Велика Британія Brabham-Ford 1 Схід 2 5 11 3 2 5 3 5 Схід 10 Схід 35
5 Велика Британія McLaren-Ford 2 2 4 6 4 3 3 10 4 6 7 3 35
6 Велика Британія BRM 9 Схід 6 1 10 12 Схід Схід 4 Схід 4 2 6 23
7 Франція Matra 4 Схід 3 3 5 5 Схід 6 6 3 7 8 5 23
8 Велика Британія Surtees-Ford Схід 9 Схід Схід 5 6 8 3
Велика Британія McLaren-Alfa Romeo НКВ НКВ НКВ НКЛ НС НКВ 12 8 Схід НКВ 0
Італія De Tomaso-Ford Схід НС НКЛ Схід Схід НС НКВ Схід Схід НКЛ Схід 0
Велика Британія Tyrrell-Ford НС Схід Схід Схід 0
Швейцарія Bellasi-Ford НКВ НКВ НКВ Схід НКВ 0
Поз. Конструктор ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
НІД
Нідерланди
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
МЕК
Мексика
Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Гран-прі Німеччини мало пройти на Нюрбургринзі, але пілоти відмовилися брати участь в гонках на цій трасі, доки не будуть внесені серйозні зміни щодо безпеки. Представники Нюрбургрингу відмовились виконувати вимоги зі списку змін, що запропонували пілоти. Гран-прі Німеччини 1970 року було перенесено на Гоккенгаймринг та проведено в заплановану дату.
  2. Лише 6 найкращих результатів з перших 7 гонок і 5 найкращих результатів з останніх 6 гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. All the drivers 1970 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  2. а б в 1970 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  3. а б в Report 1970 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  4. а б South Africa 1970 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  5. 1970 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
  6. 1970 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.