Формула-1 — Чемпіонат 1972

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
23-й чемпіонат світу Формули-1
 1971    Сезон 1972    1973 
Бразилія Емерсон Фіттіпальді
Чемпіон світу
Бразилія Емерсон Фіттіпальді (Lotus-Ford)
Кубок конструкторів
Велика Британія Lotus-Ford

Формула-1 1972 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по жовтень та складався з 12 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 23 січня та закінчився на Гран-прі США 8 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Емерсон Фіттіпальді. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Ford.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1972 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Велика Британія Motor Racing Developments Brabham-Ford BT33
BT34
BT37
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Грем Гілл Всі
Аргентина Карлос Ройтеман 1–2, 5–12
Бразилія Вілсон Фіттіпальді 3–12
Велика Британія Marlboro BRM BRM P160B
P153
P180
P160C
BRM P142 3.0 V12 F Нова Зеландія Говден Генлі 1–6, 8–12
Швеція Рейне Візель 1, 3–4, 6, 8, 10
Велика Британія Пітер Ґетін 1–7, 9–12
Іспанія Алекс Солер-Роїг 1, 3
Австрія Гельмут Марко 1–2, 4–6
Франція Жан-П'єр Бельтуаз 2–12
Австралія Верн Шуппан 5
Велика Британія Джекі Олівер 7
Канада Білл Брак 11
Велика Британія Браян Редман 12
Італія Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 312B2 Ferrari 001/1 3.0 F12 F Бельгія Жакі Ікс Всі
Швейцарія Клей Регаццоні 1–5, 8–12
США Маріо Андретті 1–3, 10, 12
Італія Нанні Ґаллі 6
Італія Артуро Мерцаріо 7–8
Велика Британія John Player Team Lotus
Велика Британія World Wide Racing
Lotus-Ford 72D Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Бразилія Емерсон Фіттіпальді Всі
Австралія Девід Вокер 1–9, 12
Швеція Рейне Візель 11–12
Велика Британія STP March Racing Team March-Ford 721
721X
721G
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Швеція Ронні Петерсон Всі
Австрія Нікі Лауда Всі
Франція Equipe Matra Sports Matra MS120C
MS120D
Matra MS72 3.0 V12 G Нова Зеландія Кріс Амон Всі
Велика Британія Yardley Team McLaren McLaren-Ford M19A
M19C
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Нова Зеландія Денні Гальм Всі
США Пітер Ревсон 1–3, 5, 7, 9–12
Велика Британія Браян Редман 4, 6, 8
ПАР Джоді Шектер 12
Велика Британія Team Surtees
Велика Британія Brooke Bond Oxo Team Surtees
Велика Британія Ceramica Pagnossin Team Surtees
Велика Британія Flame Out Team Surtees
Surtees-Ford TS9B
TS14
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Австралія Тім Шенкен Всі
Італія Андреа де Адаміч Всі
Велика Британія Майк Гейлвуд 2–10, 12
Велика Британія Джон Сертіс 10, 12
Велика Британія Elf Team Tyrrell Tyrrell-Ford 003
002
004
005
006
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Джекі Стюарт 1–4, 6–12
Франція Франсуа Север Всі
Франція Патрік Депайє 6, 12
Велика Британія Team Williams Motul March-Ford
Politoys-Ford
711
721
FX3
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Франція Анрі Пескароло Всі
Бразилія Карлус Пачі 2–12
ФРН Team Eifelland Caravans Eifelland-Ford 21 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G ФРН Рольф Штоммелен 2–9
ПАР Scribante Lucky Strike Racing Lotus-Ford 72D Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F ПАР Дейв Чарльтон 2, 6–8
ПАР Team Gunston Surtees-Ford TS9 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Родезія Джон Лав 2
Brabham-Ford BT33 ПАР Вільям Фергюсон 2
Велика Британія Clarke-Mordaunt-Guthrie Racing March-Ford 721G Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Велика Британія Майк Б'юттлер 3–12
Італія Martini Racing Tecno PA123/3 Tecno Series-P 3.0 F12 F Італія Нанні Ґаллі 5, 7, 9–10
Велика Британія Дерек Белл 6, 8, 10–12
Велика Британія Darnval Connew Racing Team Connew-Ford PC1 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Франція Франсуа Міґо 7, 9
США Gene Mason Racing March-Ford 711 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F США Скіп Барбер 11–12
США Champcarr Inc. Surtees-Ford TS9B Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F США Сем Поузі 12
Джерело:[1]

Календар[ред. | ред. код]

Гран-прі Траса Дата
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес 23 січня
2 ПАР Гран-прі Південної Африки К'яламі, Мідранд 4 березня
3 Іспанія Гран-прі Іспанії Харама, Мадрид 1 травня
4 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 14 травня
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Нівель-Болер, Нівель 4 червня
6 Франція Гран-прі Франції Шарад, Клермон-Ферран 2 липня
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Брендс-Гетч, Кент 15 липня
8 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 30 липня
9 Австрія Гран-прі Австрії Остеррайхринг, Шпільберг 13 серпня
10 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 10 вересня
11 Канада Гран-прі Канади Моспорт Парк, Боуменвіль 24 вересня[a]
12 США Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 8 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Аргентина Карлос Ройтеман Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
2 ПАР Гран-прі Південної Африки Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Майк Гейлвуд Нова Зеландія Денні Гальм Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
3 Іспанія Гран-прі Іспанії Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
4 Монако Гран-прі Монако Бразилія Емерсон Фіттіпальді Франція Жан-П'єр Бельтуаз Франція Жан-П'єр Бельтуаз Велика Британія BRM F Звіт
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Бразилія Емерсон Фіттіпальді Нова Зеландія Кріс Амон Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
6 Франція Гран-прі Франції Нова Зеландія Кріс Амон Нова Зеландія Кріс Амон Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Бельгія Жакі Ікс Велика Британія Джекі Стюарт Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
8 ФРН Гран-прі Німеччини Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Італія Ferrari F Звіт
9 Австрія Гран-прі Австрії Бразилія Емерсон Фіттіпальді Нова Зеландія Денні Гальм Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
10 Італія Гран-прі Італії Бельгія Жакі Ікс Бельгія Жакі Ікс Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford F Звіт
11 Канада Гран-прі Канади США Пітер Ревсон Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
12 США Гран-прі США Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
Джерело:[3]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот АРГ
Аргентина
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки
1 Бразилія Емерсон Фіттіпальді Схід 2 1 3 1 2 1 Схід 1 1 11 Схід 61
2 Велика Британія Джекі Стюарт 1 Схід Схід 4 1 2 11 7 Схід 1 1 45
3 Нова Зеландія Денні Гальм 2 1 Схід 15 3 7 5 Схід 2 3 3 3 39
4 Бельгія Жакі Ікс 3 8 2 2 Схід 11 Схід 1 Схід Схід 12 5 27
5 США Пітер Ревсон Схід 3 5 7 3 3 4 2 18 23
6 Франція Франсуа Север Схід 9 Схід НКЛ 2 4 Схід 10 9 Схід Схід 2 15
7 Швейцарія Клей Регаццоні 4 12 3 Схід Схід 2 Схід Схід 5 8 15
8 Велика Британія Майк Гейлвуд Схід Схід Схід 4 6 Схід Схід 4 2 17 13
9 Швеція Ронні Петерсон 6 5 Схід 11 9 5 7 3 12 9 ДСК 4 12
10 Нова Зеландія Кріс Амон НС 15 Схід 6 6 3 4 15 5 Схід 6 15 12
11 Франція Жан-П'єр Бельтуаз Схід Схід 1 Схід 15 11 9 8 8 Схід Схід 9
12 США Маріо Андретті Схід 4 Схід 7 6 4
13 Нова Зеландія Говден Генлі 9 НКЛ Схід Схід 8 НС 4 6 11 10 Схід 4
14 Велика Британія Браян Редман 5 9 5 Схід 4
15 Велика Британія Грем Гілл Схід 6 10 12 Схід 10 Схід 6 Схід 5 8 11 4
16 Аргентина Карлос Ройтеман 7 Схід 13 12 8 Схід Схід Схід 4 Схід 3
17 Італія Андреа де Адаміч Схід НКЛ 4 7 Схід 14 Схід 13 14 Схід Схід Схід 3
18 Бразилія Карлус Пачі 17 6 17 5 Схід Схід НКЛ НКЛ Схід 9 Схід 3
19 Австралія Тім Шенкен 5 Схід 8 Схід Схід 17 Схід 14 11 Схід 7 Схід 2
20 Італія Артуро Мерцаріо 6 12 1
21 Велика Британія Пітер Ґетін Схід НКЛ Схід Схід Схід НС Схід 13 6 Схід Схід 1
Бразилія Вілсон Фіттіпальді 7 9 Схід 8 12 7 Схід Схід Схід Схід 0
Австрія Нікі Лауда 11 7 Схід 16 12 Схід 9 Схід 10 13 ДСК НКЛ 0
Франція Патрік Депайє НКЛ 7 0
Австрія Гельмут Марко 10 14 8 10 Схід 0
Велика Британія Майк Б'юттлер НКВ 13 Схід 19 13 8 Схід 10 НКЛ 13 0
Франція Анрі Пескароло 8 11 11 Схід НКЛ НС Схід Схід НС НКВ 13 14 0
Австралія Девід Вокер ДСК 10 9 14 14 18 Схід Схід Схід Схід 0
ПАР Джоді Шектер 9 0
ФРН Рольф Штоммелен 13 Схід 10 11 16 10 Схід 15 0
Швеція Рейне Візель Схід Схід Схід Схід Схід 12 Схід 10 0
США Сем Поузі 12 0
Італія Нанні Ґаллі Схід 13 Схід НКЛ Схід 0
США Скіп Барбер НКЛ 16 0
Родезія Джон Лав 16 0
ПАР Дейв Чарльтон Схід НКВ Схід Схід 0
Велика Британія Дерек Белл НС Схід НКВ НС Схід 0
Іспанія Алекс Солер-Роїг Схід Схід 0
Велика Британія Джекі Олівер Схід 0
Франція Франсуа Міґо НС Схід 0
Велика Британія Джон Сертіс Схід НС 0
Канада Білл Брак Схід 0
ПАР Вільям Фергюсон НС 0
Австралія Верн Шуппан НС 0
Поз. Пілот АРГ
Аргентина
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор АРГ
Аргентина
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки[b]
1 Велика Британія Lotus-Ford Схід 2 1 3 1 2 1 Схід 1 1 11 10 61
2 Велика Британія Tyrrell-Ford 1 9 Схід 4 2 1 2 10 7 Схід 1 1 51
3 Велика Британія McLaren-Ford 2 1 5 5 3 7 3 (5) 2 3 2 3 47 (49)
4 Італія Ferrari 3 4 2 2 Схід 11 6 1 Схід 7 5 5 33
5 Велика Британія Surtees-Ford 5 16 4 7 4 6 Схід 13 4 2 7 12 18
6 Велика Британія March-Ford 6 5 6 11 5 5 7 3 10 9 9 4 15
7 Велика Британія BRM 9 14 Схід 1 8 15 11 4 6 6 10 Схід 14
8 Франція Matra НС 15 Схід 6 6 3 4 15 5 Схід 6 15 12
9 Велика Британія Brabham-Ford 7 6 7 9 13 8 8 6 Схід 5 4 11 7
ФРН Eifelland-Ford 13 Схід 10 11 16 10 Схід 15 0
Італія Tecno Схід НС Схід Схід НКЛ Схід НС Схід 0
Велика Британія Politoys-Ford Схід 0
Велика Британія Connew-Ford НС Схід 0
Поз. Конструктор АРГ
Аргентина
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
МОН
Монако
БЕЛ
Бельгія
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Гран-прі Канади мало бути проведено на трасі Мон-Трамблан в чергуванні з трасою Моспорт Парк, але на трасі Мон-Трамблан виникли проблеми з безпекою, пов’язані з суворою зимою, які серйозно вплинули на покриття траси, а також проблеми через суперечку з місцевими гоночними органами. Гран-прі Канади 1972 року було перенесено на трасу Моспорт та проведено в попередньо заплановану дату.
  2. Лише 5 найкращих результатів з перших 6 гонок і 5 найкращих результатів з останніх 6 гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. All the drivers 1972 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  2. а б в 1972 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  3. а б в Report 1972 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  4. а б Argentina 1972 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  5. 1972 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
  6. 1972 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.