Френк Ремзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Френк Рамсей)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френк Ремзі
англ. Frank Plumpton Ramsey
Ім'я при народженні англ. Frank Plumpton Ramsey
Народився 22 лютого 1903(1903-02-22)[1][2][…]
Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[1]
Помер 19 січня 1930(1930-01-19)[1][3][…] (26 років)
Лондон, Велика Британія[1]
·жовтяниця[1]
Поховання Ascension Parish Burial Groundd[3]
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність математик, філософ, економіст
Alma mater Вінчестер-коледжd (1920)[1]
Триніті-коледж (Кембридж) (1923)[1]
Віденський університет (1924)[1]
Галузь комбінаторика, математика, Філософія математики, логіка, епістемологія і економіка
Заклад Королівський коледж, Кембрідж[1]
Аспіранти, докторанти Людвіґ Вітґенштайн[5]
Батько Артур Стенлі Ремзіd
Брати, сестри Артур Майкл Ремзіd
Bridget Barcroftd
У шлюбі з Lettice Ramseyd[1]

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Френк Ремзі у Вікісховищі

Френк Пламптон Ремзі (англ. Frank Plumpton Ramsey; 22 лютого 1903, Кембридж — 19 січня 1930, Лондон) — англійський математик, дослідник у галузі математики, філософії та економічної науки, автор теореми Ремзі, теорії Ремзі, речень Ремзі[en], співавтор моделі Ремзі — Касса — Купманса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1903 року в сім'ї математика та президента Магдален-коледжу Артура Ремзі. Був старшим із чотирьох дітей. Молодший брат Майкл Ремзі[en] згодом став архієпископом Кентерберійським, але сам Френк до кінця життя був войовничим атеїстом[6]. 1915 року вступив до Вінчестерського коледжу, пізніше вивчав математику в Триніті-коледжі, де рано проявилися його різнобічні здібності та інтереси.

1924 року завдяки підтримці Дж. М. Кейнса став викладачем Королівського коледжу Кембриджу. Читав лекції з математики, надалі став завідувачем навчальної частини з напряму математики.

1925 року одружився, в шлюбі народилися дві дочки.

1927 року опублікував статтю Факти та пропозиції (англ. Facts and Propositions), в якій представив, як її іноді називають, надмірну теорію істини. Теорему, яку він довів 1930 року, названо його ім'ям (див. Теорема Ремзі), пізніше виник окремий розділ математики — теорія Ремзі.

В економічній науці досліджував проблематику математичного моделювання, зокрема, розробляв моделі оптимального оподаткування та економічного зростання. Дослідження Френка Ремзі в галузі математичної економіки високо оцінили сучасники, одна з моделей економічного зростання має його ім'я (див. моделі Ремзі — Касса — Купманса), також у економічній теорії відома проблема Ремзі.

Його роботи про природу ймовірності багато в чому випередили час, їхнє значення стало зрозумілим лише з розвитком теорії ігор та теорії прийняття рішень. Співпрацював із Людвігом Вітгенштайном, у 19 років переклав його «Логіко-філософський трактат». Брав участь у дискусіях з Вітгенштайном та італійським економістом П'єро Сраффою.

Помер 19 січня 1930 року внаслідок невдалої операції, що спричинила інфекційний гепатит.

Твори[ред. | ред. код]

  • The Foundations of mathematics and other logical essays, — London, 1931.
  • On truth, Kluwer, 1991.
  • Notes on philosophy, probability and mathematics, — Neapel, 1990.
  • A mathematical theory of saving // The Economic Journal, Volume 38, Issue 152 (Dec., 1928), pp. 543—559.
  • A contribution to the theory of taxation, 1927.
  • On a problem of formal logic, — Proceedings London mathematical society, 1930.
  • Philosophical papers / Mellor ed., Cambridge, 1990 (в сбор.: The Foundations of Mathematics (1925), Universals (1925), Theories (1929), Knowledge (1929), Facts and propositions (1927), General propositions and causality (1929), Truth and probability (1926)).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. SNAC — 2010.
  3. а б в Find a Grave — 1996.
  4. Internet Philosophy Ontology project
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. D. H. Mellor. Frank Plumpton Ramsey // The Dictionary of National Biography: Missing Persons. — Oxford, 1993. — С. 546—547. — DOI:10.4324/9780415249126-DD056-1.

Література[ред. | ред. код]