Філіпп Леотар

Філіпп Леотар
фр. Philippe Léotard
Філіпп Леотар, 1980-ті рр.
Ім'я при народженні	Філіпп Поль Андре Леотар (фр. Philippe Paul André Léotard)
Дата народження	28 серпня 1940(1940-08-28)
Місце народження	Ніцца,  Франція
Дата смерті	25 серпня 2001(2001-08-25) (60 років)
Місце смерті	Париж, Франція
Поховання	цвинтар Монпарнас
Громадянство	Франція
Професія	актор
Alma mater	Ліцей Генріха IV і Паризький університет
Роки активності	1965 — 2001
Член у	Театр дю Солейd
IMDb	ID 0529645
Сезар (1983)
Висловлювання у Вікіцитатах Філіпп Леотар у Вікісховищі

Філі́пп Леота́р (при народженні — Філі́пп Поль Андре́ Леота́р, фр. Philippe Léotard; нар. 28 серпня 1940, Ніцца, Франція — ^†25 серпня 2001, Париж, Франція) — французький театральний та кіноактор, шансоньє. Лауреат премії «Сезар» 1982 року за найкращу чоловічу роль у фільмі «Інформатор» .

Біографія та кар'єра

Філіпп Поль Андре Леотар народився 28 серпня 1940 року у Ніцці в багатодітній сім'ї: у нього було чотири старші сестри та два молодших брати, один з яких, Франсуа, став політиком та очолював Міністерство культури (1986–1988) та міністерство оборони Франції (1993–1995). Освіту здобув у Сорбонні, отримавши ступінь бакалавра мистецтв. Познайомившись під час навчання з Аріаною Мнушкіної, у 1964 році разом з нею став засновником авангардної паризької трупи Театр дю Солей (фр. Theatre du Soleil).

Філіпп Леотар дебютував у кіно у другій половині 1960-х років. За життя Леотар знявся у понад 70-ти фільмах, граючи переважно другорядні ролі. Його знімали такі зірки французької «нової хвилі», як Франсуа Трюффо та Клод Лелуш. У 1982 році за головну роль у стрічці швейцарського режисера Боба Свейма «Інформатор» отримав премію «Сезар» як найкращий актор.

У 1992 видана збірка віршів Філіппа Леотара «Pas un jour sans une ligne». Як автор та виконавець Леотар записав кілька альбомів.

Особисте життя

Філіпп Леотар був одружений з акторкою Ліліан Кольє, від шлюбу з якою має двох дітей (сина Фредеріка, театрального художника, та доньку Летицію). У 1972-1981 роках перебував у шлюбі з акторкою Наталі Бай. У 1986 році, під час глибокою депресії, познайомився з Еммануель Гільбо, яка повернула йому смак до життя та народила доньку Фаустіну.

Філіпп Леотар помер 25 серпня 2001 року у Парижі від легеневої недостатності. Був похований 28 серпня, в день свого народження на паризькому цвинтарі Монпарнас.

Фільмографія

▼ Ролі Філіппа Леотара ▼

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1970	ф	Макс і бляхарі	Max et les ferrailleurs	Лосфельд
1971	тф	Злочин і покарання	Crime et châtiment	Разуміхін
1971	ф	Дві англійки і континент	Les deux Anglaises et le continent	Diurka
1971	ф	Рак	Rak	Люсьєн
1971	кф	Камілла	Camille ou La comédie catastrophique	Оноре
1972	тф	Вишневий сад	La cerisaie	Лаша
1972	ф	У 20 років в Оресы	Avoir 20 ans dans les Aurès	лейтенант Перрен
1972	ф	Така красуня як я	Une belle fille comme moi	Кловіс Блісс
1973	ф	Камураска	Kamouraska	Антуан
1973	ф	День Шакала	The Day of the Jackal	констебль
1974	ф	Жульєт і Жульєт	Juliette et Juliette	Le dragueur de Juliette Vidal
1974	ф	Відкрита паща	La gueule ouverte	Філіпп, син
1974	ф	Середина світу	Le milieu du monde	Поль
1974	с	Тибетський дзвін	La cloche tibétaine	Володимир Петропавловський
1975	ф	Не такий вже і поганий	Pas si méchant que ça	Жульєн
1975	ф	Французький зв'язковий 2	French Connection II	Жак
1975	ф	Війна за нафту не матиме місця	La guerre du pétrole n'aura pas lieu	Падовані
1975	ф	Кіт і миша	Le chat et la souris	П'єр Шемін
1975	ф	Цькування	La traque	Поль Данвіль
1975—1990	с	Сінема 16	Cinéma 16	Жое Буске
1976	ф	Добрі та злі	Le bon et les méchants	дилер «Сітроена»
1976	ф	Конкістадори	Les conquistadores
1976	ф	Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф»	Le Juge Fayard dit Le Shériff	інспектор Мере
1977	ф	Урочисте причастя	La communion solennelle	Жак Граве
1977	ф	Тінь замків	L'ombre des châteaux	Луїджі
1978	с	Пані слідчий	Madame le juge	Гуерін
1978	ф	Відвідаємо маму, тато працює	Va voir maman, papa travaille	Венсан
1978	ф	Жудіт Терпов	Judith Therpauve	Жан-П'єр Мар'є
1979	ф	Коротка пам'ять	La mémoire courte	Френк Баріла
1979	с	Випадок на Френч-Атлантик	The French Atlantic Affair	Блондин
1979	ф	Слід гігантів	L'empreinte des géants	Люсьєн Шаба
1980	ф	Тиждень відпустки	Une semaine de vacances	доктор Сабуре
1981	тф	Номер 17	Chambre 17	інспектор Ліонель Дюсанті
1981	ф	Кльові дівчата	Les babas cool	Блез
1982	ф	Шок	Le Choc	Фелікс
1982	ф	Рай для усіх	Paradis pour tous	Марк Лебель
1982	ф	Інформатор	La balance	Деде Лаффон
1982	ф	Мора	Mora	Мора
1983	ф	Чао, блазень	Tchao pantin	Бауер
1983	ф	Зима 1960 року	Hiver 60	Андре
1984	ф	Нічиї жінки	Femmes de personne	Антуан
1984	ф	Дикі	Les fauves	Леандро Сантіні
1984	ф	Піратка	La pirate	№ 5
1984	ф	Римський заколот	Une rébellion à Romans	Jean Serve, dit 'Paulmier'
1985	ф	Малинівка	Rouge-gorge	Луї Дюкасс
1985	ф	Прощавай, барсуче	Adieu blaireau	Фред
1985	ф	Танго, Гардель у вигнанні	El exilio de Gardel: Tangos	П'єр
1986	ф	Нахаба	Le paltoquet	почесний продавець
1986	ф	Стан несамовитості	L'état de grâce	П'єр-Жульєн
1987	ф	Джейн Б. очима Аньєс В.	Jane B. par Agnès V.	убивця
1987	ф	Якби сонце не сходило	Si le soleil ne revenait pas	Арлеттаз
1988	ф	Заповіт убитого єврейського поета	Le testament d'un poète juif assassiné	Бернар Гауптман
1988	ф	Південь	Sur	Роберто
1988	ф	Філософський камінь	L'oeuvre au noir	Анрі-Максімільєн
1988	ф	Перекусна «Будапешт»	Snack Bar Budapest	Сапо
1988	ф	Ада у джунглях	Ada dans la jungle	Руді
1988	ф	Колір вітру	La couleur du vent	П'єр
1988	тф	Бенкет	Le banquet	Сократ
1989—1992	с	Чиллери	Chillers	Андре Арно
1990	ф	Бувають дні... Бувають ночі	Il y a des jours... et des lunes	співак
1990	ф	У оці змії	In the Eye of the Snake	Філ Анзер
1990	ф	Згаданий	Le dénommé (Oublie que tu es un homme)	Оклер
1991	ф	Плоть	La carne	Ніколя
1992	ф	Місто на продаж	Ville à vendre	Жан Булар, фізіотерапевт
1994	ф	Еліза	Élisa	Gitane Smoker
1995	ф	Знедолені	Les misérables	Тенардьє у 1942 році
1995	тф	Дитина у спадок	L'enfant en héritage	Сем Свіні
1995	ф	Пандора	Pandora	Рауль
1997	ф	Чорний Дью	Black Dju	інспектор Плеттше

Визнання

Нагороди і номінації Філіппа Леотара

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1978	Найкращий актор другого плану	Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф»	Номінація
1983	Найкращий актор	Інформатор	Перемога

Публікації

• Philippe Léotard, Portrait de l'artiste au nez rouge, éd. Balland-Égée, 1988 ISBN 2715807201
• Philippe Léotard, Pas un jour sans une ligne, éd. Les Belles Lettres, 1992 ISBN 225144002X
• Philippe Léotard, Clinique de la raison close, éd. Les Belles Lettres, 1997 ISBN 2251440992

Посилання

• Філіпп Леотар на сайті IMDb (англ.)
• Філіпп Леотар на сайті AlloCiné (фр.)