Хараху Сергій Олександрович
Хараху Сергій Олександрович | |
---|---|
Народився |
1 грудня 1970 (53 роки) Ош, Киргизька РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР → Україна |
Місце проживання | Львів |
Діяльність | педагог, громадський діяч, географ |
Alma mater | Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Заклад | Класична гімназія при ЛНУ імені Івана Франка |
Членство | Українська світова спілка професійних учителів |
Партія |
Народний рух України[1] Вперед, Україно![2] |
Діти | Лев |
Нагороди | |
Сергій Олександрович Хараху (nom de guerre «Сотник»; нар. 1 грудня 1970; Ош, Киргизстан) — український педагог, громадський діяч, вчитель географії та Захисту Вітчизни, керівник Центру військово-патріотичного виховання Самооборони «Галичина», сотник ГФ «Народна Самооборона Львівщини», інструктор табору «Гайдамацька Січ», засновник громадської організації «Клуб толерантності»[3], член Української світової спілки професійних учителів[4].
У 2017 році увійшов у список 20 найкращих вчителів України за версією Global Teacher Prize[5].
Після російського вторгення в Україну 2022 року став військовослужбовцем ЗСУ.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 грудня 1970 року в місті Ош, Киргизстан[6].
У 1993 році закінчив географічний факультет ЛНУ ім. І. Франка, спеціальність — географ, вчитель географії. Має педагогічний стаж з 2002 року.
У 2004 році почав працювати у Класичній гімназії при ЛНУ імені Івана Франка.
У 2006 році балотувався до Львівської міської ради від Блоку «Наша Україна»[7].
Від 2008 року Сергій Хараху бере участь у громадській діяльності, засновуючи Клуб толерантності[8][9]. У листопаді 2008 року був співорганізатором Всеукраїнської учнівської науково-практичної конференції «Постать Степана Бандери в українській історії. Погляд молоді»[10], а у 2012 — «70 років УПА — від особистостей до боротьби за волю України»[11].
У 2013 році стає співзасновником громадського формування «Народна Самооборона Львівщини»[12], бере участь у Євромайдані та займається патрулюванням та охороною громадського порядку у Львові[13].
У 2015 році — викладач поліцейської академії у Львові (курс про права людини та толерантність)[14].
Від 2017 року — член Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації[15], з 2019 по 2021 — голова комісії освіти і науки[16].
Після початку російського вторгнення в Україну, 28 лютого 2022 року пішов добровольцем у Збройні сили України[17]. Служить у 53-ому окремому стрілецькому батальйоні ЗСУ. Брав участь у битві за Бахмут, де отримав контузію та травму і був відправлений на реабілітацію[18].
Конфлікт щодо підручника Захисту Вітчизни[ред. | ред. код]
У вересні 2018 року у місцевих ЗМІ повідомлялося, що Сергій Хараху виявив у новому підручнику Захисту Вітчизни, автором якого виступив Микола Гнатюк, а видавцем — видавництво «Генеза», неправдиві історичні факти і маніпуляції, зокрема перекручені факти історичного минулого України та Російської Федерації та фото спецназу Головного розвідувалього управління РФ[19][20][21].
У інтерв'ю газеті «Високий Замок» 7 вересня 2018 року Хараху зазначив, що він скерував лист-скаргу на автора цього підручника у Міністерство освіти, а також вказав на подробиці неправдивих історичних фактів та на відсутність важливих подій української військової історії[22]. Згодом видавництво «Генеза» поширило заяву у якій заперечували звинувачення у свою сторону та розкритикували статтю у Високому Замку, а також навели аналіз підручника авторства Хараху, де був виявлений плагіат (дослівний переклад з російської)[23].
22 вересня на території Форуму Видавців відбувся пікет за участі вчителів проти підручника Захисту Вітчизни[24]. Видавництво «Генеза» пояснило інцидент розв'язанням конкурентної боротьби.
4 жовтня 2018 року відбулася нарада в Міністерстві освіти і науки, за ініціативи міністра освіти Лілії Гриневич, на якій «Генеза» з автором пообіцяли виправити всі помилки, які знайдуть експерти[25].
18 березня 2019 року стало відомо, що видавництво «Генеза» подало у суд на Сергія Хараху та газету «Високий Замок» позов про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди[26][27]. 25 червня 2019 року відбулося підготовче засідання у Франківському районному суді Львова, також стало відомо, що видавництво вимагає компенсацію у розмірі 100 000 грн[28]. 8 квітня 2020 року відбулось судове засідання, на якому видавництву «Генеза» відмовили у задоволенні позову[29][30].
16 липня 2020 року стало відомо, що Хараху подав до суду на Міністерство освіти та науки України з вимогою не допустити викладання у школах предмету «Захист Вітчизни» за підручником Миколи Гнатюка[31].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Конкурс документальних оповідань присвячений Другій світовій війні «Бути людиною» — за оригінальність сюжету, оповідання «Історія одного солдата»[32];
- призер міського конкурсу «Успішний педагог — 2018» у номінації «Захист Вітчизни»[33];
- Подяка Львівської міської ради (23 жовтня 2018) — за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у навчання і виховання молодого покоління та з нагоди Дня працівника освіти[34];
- Грамота Верховної Ради України (2017) — за особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти, плідну навчально-педагогічну діяльність, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 25-річчя створення Класичної гімназії при ЛНУ ім. І. Франка[35];
- Відзнака «Подяка Львівської обласної ради» (26 вересня 2017) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти, значні досягнення у вихованні молодого покоління, високий професіоналізм та з нагоди Дня працівника освіти[36][37];
- Увійшов у список 20 найкращих вчителів України за версією Global Teacher Prize[5];
- призер міського конкурсу «Успішний педагог — 2016» у номінації «Захист Вітчизни»[38];
- 3-тє місце у Міжнародному конкурсі публікацій про толерантність, інтеграцію, взаємоповагу і порозуміння в суспільстві організації «Глобальне партнерство для запобігання збройному конфлікту[en]» — стаття «Через терни до толерантності», вересень 2011 року)[39].
Друковані праці[ред. | ред. код]
- Державна концепція виховання української молоді (традиції, досвід, перспективи): Методичні матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 7 липня 2006 р. — Львів, 2006. (стаття «Майбутня українська еліта — проблема шкільного виховання»);
- Галичина — полікультурна територія України. Стан та перспективи: Матеріали всеукраїнської наукової конференції, 8-9 жовтня 2010 р. — Львів, 2010. (стаття «Виховання толерантності та налагодження співпраці молоді різних громад Львова»);
- Вплив різних видів народної творчості на формування дитячого світогляду: досвід та практика: Збірник тез науково-практичної конференції, 12-13 травня 2012 р. — Львів, 2012. (стаття «Етнопедагогічні основи виховання сучасної середньої школи: теорія і практика»);
- Викладаємо Захист Вітчизни по-новому. Збірник методичних матеріалів військово-патріотичного виховання та розробок уроків і занять з предмету Захист Вітчизни — Львів, 2012. (статті «НАТО», «Методика військово-патріотичних таборувань», «Бойове забезпечення та сучасна екіпіровка воїна» та ін.).
- «Викладаємо Захист Вітчизни по-новому. Мілітарна історія Львова». Журнал «Оборонний вісник», № 8 — Київ. 2016 р.
- «Не можемо бути осторонь». Журнал «Оборонний вісник», № 1 (10) — Київ. 2017 р.
- «Захист Вітчизни: методичні матеріали та інноваційні уроки: нова програма» / С. Хараху, В. Павлов, І. Дзюба, Є. Саганчі — Львів: Світ, 2018—136 с.
Підручники[ред. | ред. код]
- Захист Вітчизни (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. осв. / С. Хараху, В. Павлов, І. Дзюба, Є. Саганчі — Львів: Світ, 2018. — 216 с. : іл., табл[40]
- «Захисник України» / С. Хараху, І. Дзюба, Є. Саганчі, О. Ящишин, В. Павлов, В. Нефедов. — Львів: Світ, 2018. — 224 с.: іл.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Львові міську організацію НРУ очолив Валерій Веремчук. Zaxid.net. 1 лютого 2010. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ http://site181.tangram-studio.com/presscentr/03povidomlennya/p0402_2007p.htm
- ↑ ЛОМГО"КЛУБ ТОЛЕРАНТНОСТІ".
- ↑ Семінар 17-18 листопада 2005. www.ji-magazine.lviv.ua. Незалежний культурологічний часопис «Ї». Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ а б Осіння, Юлія. В Україні визначили 20 найкращих вчителів за версією Global Teacher Prize. Освітній портал «Педагогічна преса» (укр.). Процитовано 3 березня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Центр військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" : Інфо…. archive.ph. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Прес-реліз № 23 від 02/18/2006 Виборчий список Блоку "Наша Україна". Львівська міська рада.
- ↑ Розповідає Сергій Хараху. Газета «Форум націй» № 11-12/126-127 – Листопад-Грудень 2012. www.forumn.kiev.ua. Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Дітей з національних меншин навчатимуть толерантності. zikua.tv (uk-UK) . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Zaxid.net. Во Львове симферопольские школьники рассказали, что в Крыму гордятся Бандерой. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ У Львові відбудеться конференція про УПА для школярів. zik.ua (uk-UK) . Процитовано 28 квітня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ В очі (4 вересня 2017), В очі: Сергій Хараху, керівник Центру військово-патріотичного виховання самооборони "Галичина", процитовано 3 березня 2019
- ↑ PressClub Lviv (21 лютого 2014), "Прес-клуб-ГІТ" - випуск 21 лютого 2014 року, процитовано 3 березня 2019
- ↑ Курсанта нової поліції можуть відрахувати за гомофобію. espreso.tv. Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Стало відомо, хто увійшов до складу Громадської ради при ЛОДА (укр.). Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Сергій Хараху: Реванш в освіті не пройде, але ми повинні чинити активний спротив. Leopolis.news (укр.). Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Вчитель на війні: педагог Львівської класичної гімназії розповів чому він взяв до рук зброю та скільки ще триватиме війна. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Вчитель, а нині військовослужбовець Сергій Хараху — про підготовку старшокласників до умов війни. Суспільне. 17 липня 2023.
- ↑ У новому підручнику «Захист Вітчизни» для 10 класу виявили брехню щодо стосунків з Росією | Leopolis.news. web.archive.org. 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Дудко, Наталія. Сто тисяч за захист Вітчизни. ratusha.lviv.ua. Ратуша. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Фото військових з радянською зброєю, а автор – підставна особа: скандал з підручником 10 класу. 24 Канал (укр.). Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ Замок, Високий (7 вересня 2018). «Автор підручника — підставна особа. Про військову агресію Росії проти України немає жодної згадки» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ Щодо спроби дискредитації видавництва "Генеза" Сергієм Хараху | Видавництво Генеза. geneza.ua. Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ Gazeta.ua (23 вересня 2018). У Львові на Book Forum протестували вчителі. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ Сергій Хараху: Мене зробили винним у тому, що в МОНі працюють дилетанти | Leopolis.news. web.archive.org. 9 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Знайшов помилки в підручнику: у Львові на вчителя подали в суд. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ На львівського вчителя подали до суду через те, що він вказав на помилки у підручнику. fortpost.lviv.ua (uk-ua) . 18 березня 2019. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ Валерій Веремчук: «Сергій Хараху вимагає історичної правди у шкільному підручнику, а на нього за це подають до суду». forpost.lviv.ua (uk-ua) . 25 червня 2019. Процитовано 11 квітня 2020.
- ↑ PravdaTUT Lviv / Випуск новин 28.04.2020. www.youtube.com.
- ↑ IgnBor (29 квітня 2020). Львівський учитель виграв суд у київського видавництва, яке звинувачувало його в дискредитації. Leopolis.news (англ.). Процитовано 30 квітня 2020.
- ↑ Львівський учитель Сергій Хараху судитиметься із МОН через підручник «Захист Вітчизни». Leopolis.news (англ.). 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
- ↑ Семеро львів'ян перемогли у міжнародному літературному конкурсі. Варіанти (укр.). Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Найкращих вчителів та вихователів Львова нагородили грошовими преміями у 25 тисяч гривень. tvoemisto.tv. Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Розпорядження Львівської міської ради № 580 від 10/23/2018 "Про відзначення Подякою з нагоди Дня вчителя".
- ↑ Хараху Сергій Олександрович. www.cg-lviv.org. Класична гімназія при ЛНУ імені Івана Франка. Процитовано 13.04.2020.
- ↑ Розпорядження Голови Львівської обласної ради від 26 вересня 2017 р. № 1281
- ↑ Новини Львова: Вчителі не просто вчать науки, а формують мислення людини, - Олександр Ганущин. Гал-інфо. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ У Львові нагородили переможців Програми «Успішний педагог» — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua) . 27 грудня 2016. Процитовано 5 березня 2019.
- ↑ Serg (четвер, 20 вересня 2012 р.). Львівський Клуб толерантності: Перемога - це завжди робота команди!. Львівський Клуб толерантності. Процитовано 5 березня 2019.
- ↑ С. Хараху, В. Павлов, І. Дзюба, Є. Саганчі. Захист Вітчизни (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. заг (PDF). Світ. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Блог центру військово-патріотичного виховання Самооборони «Галичина»
- Хараху Сергій Олександрович. Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні. Процитовано 13 березня 2021.
- «Покоління „ковідного карантину“ менш освічене та не пристосоване до життя, — львівський вчитель» Вголос 24.09.2021
- Народились 1 грудня
- Народились 1970
- Уродженці Оша
- Випускники географічного факультету Львівського університету
- Нагороджені грамотою ВРУ
- Українські педагоги
- Українські громадські діячі
- Учасники Євромайдану
- Українські географи
- Члени НРУ
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Учасники боїв за Бахмут