Гваль-фіорд
| ісл. Hvalfjörður | |
|---|---|
 | |
|
| |
| 64°18′04″ пн. ш. 21°51′41″ зх. д. / 64.301153000027781559° пн. ш. 21.861428000028° зх. д.Координати: 64°18′04″ пн. ш. 21°51′41″ зх. д. / 64.301153000027781559° пн. ш. 21.861428000028° зх. д. | |
| Розташування |
 Ісландія |
| Частина від | Фахсафлоуі |
| Прибережні країни |
Ісландія |
| Регіон |
Гефюдборґарсвайдід Вестурланд |
| Довжина | 30 км |
| Ширина | 5 км |
| Максимальна глибина | 1 450 м |
| Вливаються |
|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 3415843 |
| У проєкті OpenStreetMap | r8353314 ·R |
  Гваль-фіорд Гваль-фіорд (Ісландія) | |
 | |
 Гваль-фіорд у Вікісховищі | |
Гваль-фіорд або Гвальфіорд (ісл. Hvalfjörður) — фіорд Атлантичного океану на західному березі Ісландії між Мосфельсбаїром та Акранесом. Походження назви фіорду достеменно не відомо, найрозповсюдженіша версія така, що в перекладі з ісландської «гваль-фіорд» означає «китовий фіорд», через те, що у цьому фіорді раніше дійсно водилось багато китів, яких можливо було спостерігати з берега.
За часів Другої світової війни на берегах цього фіорда діяли британська і американська військові бази. Перші дев'ять арктичних конвоїв, які йшли через Арктику до Мурманська, вирушали саме з цих місць[Прим. 1][1]. Після закінчення війни потреба в базах відпала, і на території американської бази стала працювати китобійна компанія «Гвалур», яка з 1980-х років припинила існування через заборону промислу китів.
Під фіордом проходить найдовший у світі підводний тунель, який простягнувся на 6 кілометрів: у нижній точці — на 160 м нижче рівня океану.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гваль-фіорд |
- Китовый фьорд [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Хваль-фьорд(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
- ↑ PQ Convoys. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2017.
