Хлорацетофенон
| Хлорацетофенон | |
|---|---|
 Skeletal formula
| |
 Ball-and-stick model
| |
| Інші назви | 2-Chloro-1-phenylethanone α-Chloroacetophenone 2-Chloroacetophenone Chloromethyl phenyl ketone Phenyl chloromethyl ketone CN Weeping gas[1] Mace |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 532-27-4 |
| PubChem | 10757 |
| Номер EINECS | 208-531-1 |
| Назва MeSH | D02.522.120.575 |
| RTECS | AM6300000 |
| SMILES | c1ccc(cc1)C(=O)CCl |
| InChI | InChI=1S/C8H7ClO/c9-6-8(10)7-4-2-1-3-5-7/h1-5H,6H2 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C8H7ClO |
| Молярна маса | 154,59 г/моль |
| Зовнішній вигляд | кристалічна речовина білого до сірого кольору[2] |
| Запах | різкий, цвітіння яблук[2] |
| Густина | 1.324 g/cm3 |
| Тпл | 54 to 56 |
| Розчинність (вода) | не розчиняється |
| Тиск насиченої пари | 0.005 mmHg (20 °C)[2] |
| Небезпеки | |
| ГДК (США) | TWA 0.3 mg/m3 (0.05 ppm)[2] |
| ГГС піктограми |   
|
| ГГС формулювання небезпек | Шаблон:HPhrases |
| ГГС запобіжних заходів | Шаблон:PPhrases |
| Головні небезпеки | Combustible[2] |
| NFPA 704 |
 1
3
0
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Фенацилхлорид, також широко відомий як хлорацетофенон, є заміщеним ацетофеноном. Це корисний будівельний блок в органічній хімії. Крім того, його застосовували як отруйну речовину подразнювальної дії, з позначенням CN[3].
Його не слід плутати з ціанідом, іншою бойовою отруйною речовиною з хімічною структурою CN-.
Хлороацетофенон є термічно стабільним, а також єдиним сльозогінним засобом, який можна дистилювати в умовах навколишнього середовища.
Отримання[ред. | ред. код]
Хлорацетофенон вперше був синтезований німецьким хіміком Карлом Гребе в 1871 році шляхом пропускання хлору в киплячий ацетофенон[4].
Фенацилхлорид легкодоступний і вперше був отриманий хлоруванням парів ацетофенону[5]. Він також може бути синтезований шляхом ацилювання бензолу Фріделя-Крафтса з використанням хлорацетилхлориду з каталізатором хлориду алюмінію[6]:
Засіб боротьби з масовими заворушеннями[ред. | ред. код]
Через його високу токсичність[7] він був значною мірою витіснений речовиною CS. Попри те, що CN все ще постачається воєнізованим формуванням і поліції у формі невеликого аерозолю під тиском, наприклад «Булава», його використання скорочується, оскільки CS має менший поріг чутливості та менш токсична за CN.
Термін «англ. Mace» з'явився тому, що це торгова марка, винайдена одним із перших американських виробників аерозольних спреїв CN. Згодом у Сполучених Штатах Mace став синонімом спреїв зі сльозогінним газом так само як Kleenex став міцно асоціюватися з серветками для обличчя (це явище відоме як узагальнена торгова марка).
Як і речовина CS, ця сполука подразнює слизові оболонки (рота, носа, кон'юнктиви та трахеобронхіалів). Іноді це може призвести до більш загальних реакцій, таких як непритомність, тимчасова втрата рівноваги та орієнтації[7]. Рідше спостерігалися спалахи подразнення шкіри та постійний контактний алергічний дерматит[3].
У високих концентраціях CN може спричинити пошкодження епітеліального шару рогівки та хемоз. Це також стало причиною щонайменше п'яти смертей, які сталися в результаті травми легенів та/або асфіксії[8].
Вважається, що місцем дії CN in vivo та in vitro є іонний канал TRPA1 (канал транзієнтного рецепторного потенціалу підродини анкіринових 1), експресований на ноцицепторах (особливо трійчастому нерві)[9][10].
Існує також варіант застосування речовини у суміші CNS, до складу якої, за масою, входить: 24 % хлорацетофенону (CN), 38 % хлоропікрину (PS), та 38 % хлороформу (який служить для покращення волатильності суміші та не є активною речовиною в ній)[11].
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Його досліджували, але не використовували під час Першої та Другої світових воєн[джерело?].
Застосування хімічних засобів боротьби зі заворушеннями (зокрема, речовин подразнювальної дії) «як засіб ведення війни» заборонено Конвенцією про хімічну зброю (стаття 1, пункт 5) та Женевським протоколом 1925 року[12].
Громадянська війна в Ємені[ред. | ред. код]
Після військового перевороту в Ємені в 1962 році в країні спалахнула громадянська війна. Єгипет втрутився у її перебіг та виступив проти роялістів. У 1963—1967 роки Повітряні сили Єгипту здійснили кілька повітряних ударів, під час яких скидали з Іл-28 хімічні авіабомби з позначеннями на них кирилицею[13].
Ті бомби могли містити іприт, фосген, та речовину CN[13].
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
14 грудня 2023 року виявлено застосування нового типу спеціальних газових гранат РГ-Во (рос. ручная граната - вещество отравляющее, виготовлених в 2023 році) з вмістом отруйної речовини подразнювальної дії хлорацетофенон (речовина CN)[14][15][16] (за іншими даними граната споряджена речовиною CS)[17].
Виявлена граната була виготовлена в 2023 році на заводі, який наче як мав бути зачинений згідно умов Конвенції про заборону хімічної зброї[14].
Література[ред. | ред. код]
- В. В. Дядченко, С. Ю. Петрухін, О. І. Новіков (2018). Бойові токсичні хімічні речовини. Т. 1: Хімічна зброя. Військовий ін-т танкових військ Нац. техн. ун-ту "Харків. політехн. ін-т".
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Verma, K.S. Cengage Physical Chemistry Part 1 [Архівовано 2021-05-06 у Wayback Machine.], Illustration 5.65
- ↑ а б в г д NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards #0119. Національний інститут охорони праці (NIOSH).
- ↑ а б Treudler, R.; Tebbe, B.; Blume-Peytavi, U.; Krasagakis, K.; Orfanos, C. E. (1999). Occupational contact dermatitis due to 2-chloracetophenone tear gas. British Journal of Dermatology. 140 (3): 531—534. doi:10.1046/j.1365-2133.1999.02724.x. PMID 10233281.
- ↑ Graebe, C. (1871), Ueber eine neue Klasse von Alkoholen
- ↑ Ketones of the aromatic group. Journal of the Chemical Society, Abstracts. 34: 419. 1878. doi:10.1039/CA8783400392.
- ↑ Levin, N.; Hartung, W. H. (1955), ω-Chloroisonitrosoacetophenone, Org. Synth.; Coll. Vol., 3: 191
{{citation}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ а б Ballantyne, B.; Swanston, D. W. (1978). The comparative acute mammalian toxicity of 1-chloroacetophenone (CN) and 2-chlorobenzylidene malononitrile (CS). Archives of Toxicology. 40 (2): 75—95. doi:10.1007/BF01891962. PMID 350195.
- ↑ Blain, P. G. (2003). Tear Gases and Irritant Incapacitants: 1-Chloroacetophenone, 2-Chlorobenzylidene Malononitrile and Dibenz[b,f]-1,4-Oxazepine. Toxicological Reviews. 22 (2): 103—110. doi:10.2165/00139709-200322020-00005. PMID 15071820.
- ↑ doi=10.1096/fj.08-117812
- ↑ doi=10.1016/j.taap.2008.04.005
- ↑ RESULTS OF THE TEAR GAS FATE AND EFFECTS STUDY Volume II of II (PDF). 1999.
- ↑ McKenzie Sadeghi (6 червня 2020). Fact check: It's true tear gas is a chemical weapon banned in war. USA Today.
- ↑ а б Dan Kaszeta (2021). Toxic. A History of Nerve Agents, From Nazi Germany to Putin's Russia. Oxford University Press. с. 298. ISBN 9780197578094.
- ↑ а б росія збільшує застосування хімічної зброї та використовує новий вид гранат. Армія INFORM. 25 січня 2024.
- ↑ 465 хімічних атак здійснила росія з початку широкомасштабного вторгнення. Армія INFORM. 27 грудня 2023.
- ↑ В Україні дослідили нову російську гранату із отруйною речовиною. Мілітарний. 26 січня 2024.
- ↑ Військові рф 626 разів застосовували хімічну зброю в Україні з початку вторгнення. Армія INFORM. 13 січня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хлорацетофенон
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
