Хорватський державний архів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорватський державний архів
Дата створення / заснування 1643[1]
Зображення
Зображення інтер'єру
Країна  Хорватія
Адміністративна одиниця Нижнє місто
Місце розташування Mimara Neighborhoodd
Член у DLM Forumd[2]
Обсяг фондів невідомо
Статус спадщини Register of Cultural Goods of Croatiad[3]
Адреса Marulićev trg 21, 10000 Zagreb[4]
Поштовий індекс 10000[5]
Електронна пошта mailto:hda@arhiv.hr
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Мапа
Офіційний сайт(хор.)(англ.)
CMNS: Хорватський державний архів у Вікісховищі

Координати: 45°48′21″ пн. ш. 15°58′13″ сх. д. / 45.80611111002777847° пн. ш. 15.970277780028° сх. д. / 45.80611111002777847; 15.970277780028

Хорватський Державний Архів у Загребі (ХДА) є центральною архівною установою в Республіці Хорватія. Він надає архівні послуги, пов'язані з колишньою та поточною документацією державних органів влади, державних та громадських установ та підприємств, юридичних осіб, родин та фізичних осіб, чия діяльність покриває всю чи більшу частину Хорватії або має національне значення.

Історія[ред. | ред. код]

Традиційною точкою відліку історії Хорватського Державного Архіву вважають 1643 рік, коли, згідно з рішенням Хорватського Сабору, державний казначей Іван Закмарді де Діанковец дозволив створення спеціальної Скрині Привілеїв Королівства для зберігання державних хартій, привілеїв, грамот та нормативних актів. Увесь час губернатори, бани і протонотарії офіційні документи залишили при собі, тому, урешті-решт, Сабор приймає правила по здачі офіційних документів в Архів Королівства, і призначає 1744 року Ладіслав Кіра першим архіваріусом. У 1745 році Сабор дає йому спеціальну інструкцію, першу відому в Хорватії, про організацію, розташування, каталогізацію та збереження паперів Королівства. Перед хорватсько-угорською угодою Королівський земельний архів стає допоміжним органом Земельної влади, котра 1870 року видає закон про Земельний архів у Загреба з положеннями про користування матеріалами, які архів відкриває для громадськості. Із 1962 року він існує під назвою Архів Хорватії і розширює свою діяльність шляхом створення Лабораторії із консервації та реставрації та Лабораторії із безпечного запису, а в 1979 р. створена Хорватська кінотека як національний кіноархів, що мав функцію збереження національної кінематографічної спадщини. Після здобуття Хорватією незалежності цей архів стає найвищою установою національної архівної служби і отримує назву Хорватський державний архів. Отже, за кілька століть постав хорватський національний архів, який розрісся шляхом створення окремих підрозділів, які взяли на себе специфічні ролі в архівній службі.

Структура[ред. | ред. код]

ХДА сьогодні має 160 працівників, що задіяні в наступних відділах:

  • Відділ Захисту й Обробки Архівних записів;
  • Відділ Інформації та Зв'язків;
  • Відділ ІТ, Хорватський Кіноархів;
  • Центральна Лабораторія зі Зберігання та Відновлення;
  • Центральна Фотолабораторія;
  • Відділ Тлумачних і Фінансових послуг;
  • Відділ Архіву Загребського Архідіоцезу.

Об'єм фондів[ред. | ред. код]

Хорватський Державний Архів на сьогодні нараховує більше 23 500 метрів архівних записів, котрі датуються від Х століття до сучасності і розміщені у більше ніж 1 850 архівних фондах та колекціях, в основному створених центральними адміністративними органами влади та освітніми, культурними, медичними й військовими інститутами. Зокрема, показовими є документи, створені хорватськими емігрантами та відомими людьми чи родинами, що належать до хорватського культурного кола.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]