Хорсун Семен Трохимович
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (березень 2018) |
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2018) |
Хорсун Семен Трохимович (1907, с. Новоолександрівка Катеринославської губернії — 12.1976, Київ) — співробітник ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ, полковник.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї селянина. За нацією українець. В Компартії з серпня 1929[1].
Освіта: Львівський педагогічний інститут, закінчив у 1952 р.
Мастильник на млині Гуревича, Новоолександрівка 11.1921 р. – 08.1923 р.;
помічник машиніста на млині Гуревича 08.1923–07.1924 рр.; помічник машиніста металургійного заводу ім. Петровського, Катеринослав 07.1924–10.1929 рр.
В ВМФ: учень шифрувальника штабу Морських сил Чорного моря, Севастополь 10.1929–11.1930 рр.
Машиніст металургійного заводу ім. Петровського, Дніпро 11.1930–04.1931 рр.
В органах ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ–МВД–КГБ[ред. | ред. код]
- слухач Центральної школи ОГПУ, Москва;
- 04.–12.1931 р.;
- співробітник Повноважного Представництва ОГПУ по Середньоволзькому краю 12.1931–03.1933 рр.;
- заступник начальника політвідділу Богатовської МТС по роботі ОГПУ-НКВД, Борський р-н Середньоволзького краю 03.1933–09.02.1935 рр.;
- співробітник УНКВД Ленінградської обл. 03.1935–02.1937 рр.;
- Оперуповноважений УГБ УНКВД Ленінградської обл. 02.1937–08.1938 рр.;
- пом. нач. від. УГБ УНКВД Ленінградської обл. 08.1938–02.1939 рр.;
- заступник начальника слідчої частини УНКВД–УНКГБ Ленінградської обл. 02.1939–07.1941 рр.;
- в резерві відділу кадрів УНКВД, Ленінград
- 0719-1 р.1.41;
- заступник начальника розвідвідділу УНКВД Ленінградської обл. 11.1941–26.01.1943 рр.;
- заступник начальника 4 від. УНКВД–УНКГБ Ленинградської обл. 26.01.1943–10.01.1945 рр.;
- нач. від. УНКГБ–УМГБ Тернопільської обл. 10.01.1945–04.1947 рр.;
- нач. від. «2-Н» і заст. нач. УМГБ Тернопільської обл. 04.1947–31.12.1949 рр.;
- заступник начальника УМГБ Тернопільської обл. з основних питань 31.12.1949–16.03.1953 рр.;
- заступник начальника УМВД Тернопільської обл. 30.04.–11.06.1953 р.;
- нач. УМВД Тернопільської обл. 11.06.1953–26.06.1954 рр.;
- в.о. нач. УКГБ Тернопільської обл. 16.06.-09.08.1954 р.;
- заступник начальника УКГБ Тернопільської обл. 09.08.-12.1954 р.
Пенсіонер, Тернопіль 12.1954–01.1955, Київ з 01.1955.
Військові звання[ред. | ред. код]
- мол. лейтенант ГБ 23.03.1936 р.
- ст. лейтенант ГБ 22.06.1939 р. (з мол. лейтенанта);
- капітан ГБ 16.07.1942 р.;
- підполковник ГБ 11.02.1943 р.;
- полковник (згадується 30.04.1953 р.).
Нагороди[ред. | ред. код]
29.10.1948 р.
[2] , 24.11.1950 р.
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня 04.12.1945 р.;
- 2 ордени Червоної Зірки 18.05.1942 р., 30.04.1946 р.;
- 6 медалей.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постановою Київського обкому КПУ 29.07.1960 р. Хорсуну оголошено сувору догану «за грубое нарушение социалистической законности в 1937—1938 гг. в бытность его работы оперуполномоченным НКВД»
- ↑ Нагороджені за боротьбу з націоналістичним підпіллям на Західній Україні [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности 1941—1954. Справочник. — Москва, 2010 (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Василь Шкляр. Троща. — Харків: "Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017—416 с. — ISBN 978-617-12-3720-9
- Іщук О. Василь Порплиця-«Байда», зв'язковий Головного командира УПА Василя Кука [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.] / Український визвольний рух / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. — Львів, 2016. — Збірник 21. — 376 с. — С.268-291
Посилання[ред. | ред. код]
- Довідник «Хто керував органами держбезпеки. 1941—1954» [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Протоколи допитів Служби Безпеки ОУН в Тернопільщині 1946—1948 [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] // ЛІТОПИС УПА, Том 46, Книга 3
- Чи є сексоти на Тернопільщині [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.]