Хосе Каналехас
| Хосе Каналехас ісп. José Canalejas | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 9 лютого 1910 — 12 листопада 1912 року | ||
| Монарх: | Альфонс XIII | |
| Попередник: | Сехізмундо Морет | |
| Наступник: | Мануель Гарсія Прієто | |
| Ім'я при народженні: | ісп. José Canalejas Méndez | |
| Народження: |
31 липня 1854[1][2][…] Ферроль, Ла-Корунья, Галісія | |
| Смерть: |
12 листопада 1912[1][2][…] (58 років) Мадрид, Іспанія | |
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | |
| Поховання: | Pantheon of Illustrious Mend | |
| Країна: | Іспанія | |
| Освіта: | Instituto San Isidrod і Мадридський центральний університетd | |
| Партія: | Ліберальна партіяd | |
| Батько: | Хосе Каналехас Касасd | |
| Шлюб: | María de la Purificación Fernández y Cadenasd[4] і María Saint-Aubin Bonnefond[5] | |
| Діти: | José Canalejas y Fernándezd[4] | |
| Автограф: | 
| |
| Нагороди: |  | |
Хосе Каналехас Мендес (ісп. José Canalejas Méndez; 31 липня 1854 — 12 листопада 1912) — іспанський правник і політик, голова уряду Іспанії в 1910—1912 роках.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Вивчав право та філософію в Університеті Комплутенсе. Після цього став професором в alma mater, але потім за батьковими стопами почав працювати в залізничній компанії, що обслуговувала сполучення між Мадридом, Сьюдад-Реалем і Бадахосом, де сягнув керівних посад і представляв компанію в юридичних суперечках з іншими залізничними підприємствами.
У серпні 1881 року Каналехас був обраний до лав іспанського парламенту. 14 червня 1888 року отримав пост міністра розвитку в кабінеті Сагасти. У грудні того ж року став міністром юстиції. На тій посаді реалізував реформу цивільного законодавства. 17 грудня 1894 року Каналехас очолив міністерство фінансів.
1897 року виїхав на Кубу, а після повернення на батьківщину запропонував Сагасті надати колонії певну автономію. Натомість, в результаті війни з американцями Іспанія втратила Кубу, Пуерто-Рико, Гуам і Філіппіни. Навесні 1902 року Каналехас обіймав посаду міністра сільського господарства, промисловості, торгівлі та громадських робіт. 19 січня 1906 став головою Конгресу депутатів. 9 лютого 1910 року сформував власний кабінет, одночасно займаючи пост міністра помилування та юстиції, а від 17 липня до 6 серпня 1911 року також був міністром внутрішніх справ. На посаді глави уряду Каналехас зумів скасувати податок на споживання, запровадити загальний військовий обов'язок, обмежив створення нових релігійних орденів.
Разом з королем Альфонсом XIII 1911 року Каналехас відвідав Марокко, де у відповідь на окупацію Францією Феса Каналехас наказав окупувати Лараш, Асілу й Ель-Ксар-ель-Кебір. Подальші перемовини з Францією призвели вже після смерті Каналехаса до укладення Феського договору й започаткування французького й іспанського протекторатів.
Хосе Каналехас був убитий 12 листопада 1912 року на мадридському майдані Пуерта-дель-Соль Мануелем Пардіньясом Серрано.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б https://books.google.es/books?id=zQBhEzKBoJEC&pg=PA179
- ↑ http://www.icajaen.es/contenido/documentos/2011/historiaicajaen/libro.pdf — С. 36.
Джерела[ред. | ред. код]
- Хосе Каналехас (ісп.)
- Життєпис [Архівовано 1 серпня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
|
