Хуан Барбас народився 23 серпня 1959 року в Сан-Мартіні, передмісті великого Буенос-Айреса. Футбольну кар'єру розпочав 1977 році в «Расінгу» з Авельянеди, промислового передмістя столиці Аргентини Буенос-Айреса. У команді за шість років зіграв 132 матчі в Прімера Дивізіоні, в яких відзначився 14-ма голами. У 1982 році переїхав до Іспанії та приєднався до «Реал Сарагоси». У своєму дебютному сезоні в новій команді «Сарагоса» досягла найкращого результату клубу в іспанському чемпіонаті, посіла 6-е місце в Ла-Лізі. В іспанському чеміонаті зіграв 91 матч, в яких відзначився 19-а голами. Завдяки результативності біля воріт команд-суперниць отримав титул найкращого легіонера в Іспанії (1983, 1984). У 1985 році залишив Іспанію та перебрався в південноіталійський клуб «Лечче». Відзначився декількома пам'ятними голами: 20 квітня 1986 року обвідним ударом у переможному (3:2) поєдинку проти «Роми» (матч не мав турнірного значення, «Лечче» достроково вилетів у Серію B), через що римляни не змаогли обійти в турнірній таблиці «Ювентус»; 25 червня 1989 року відзначився голом в переможному (3:1) поєдинку проти «Торіно», через що туринський клуб також вилетів у Серію B. У «Лечче» виступав протягом п'яти років займав місця в нижній частиниі турнірної таблиці Серії A. Після приходу Збігнева Бонека, який не розраховував на аргентинця, перейшов у швейцарський«Локарно». По ходу сезону 1990/91 років підсилив «Сьйон», якому допоміг виграти Національну лігу А, випередивши на три очка цюрихський «Грассгоппер». По завершенні сезону повернувся до «Локарно», який щойно повернувся до Національної ліги. Але допомогти залишитися в еліті швейцарського футболу «Локарно» не вдалося, після чого повернувся на батьківщину, де виступав за «Уракан», «Альварадо» та «Олл Бойз». Футбольну кар'єру завершив 1997 року у віці 38 років. У 2009 році замінив на посаді головного тренера «Расінга» Рікардо Карузо Ломбарді. Проте вже наступного року звільнений з займаної посади, новим головним тренером «Расінга» став Мігель Анхель Руссо.
У фінальному матчі юнацького чемпіонату світу 1979 року на Олімпійському стадіоні в Токіо в присутності 52 000 глядачів допоміг обіграти (3:1) збірну Радянського Союзу, завдяки яому аргентинці вперше в історії виграли молодіжний мундіаль. У складі збірної Аргентини на цьому турнірі грали такі майбутні зірки світового футболу як Дієго Марадона, Габрієль Кальдерон та Рамон Діас.
Півзахисник атакувального плану, будучи налаштованим на гол, головними чеснотами футболіста були його чудове бачення футбольного поля та чудові атакувальні здібності на підступах до штрафного майданчика; також прекрасно виконував штрафні удари[1].
Аргентина
«Реал Сарагоса»
«Лечче».svg){kind=small}
«Локарно»
Аргентина
Суперліга Швейцарії
Чемпіон (1): 1991/92
