Церква Святого Духа (Рогатин)

Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: Commons

Церква Святого Духа
Назва на честь:	Святий Дух
Церква Святого Духа у Рогатині
49°24′36″ пн. ш. 24°36′10″ сх. д.
Статус	Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI – XIX століть.
Статус спадщини	Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1424
Країна	Україна
Розташування	Івано-Франківська область, Рогатин, вул. Роксолани, 10
Тип будівлі	культова
Архітектурний стиль	дерев'яна архітектура
Матеріал	дерево
Площа	0,49 га і 1,47 га
Засновано	1481
Перша згадка	1481 (у записах Львівського архіву)
Будівництво	1598 (?)
Реліквії	Святодухівський іконостас, ікони
Стан	задовільний
Сайт	museum-rogatyn.at.ua/index/0-4
Церква Святого Духа (Рогатин) (Україна) Церква Святого Духа (Рогатин) (Івано-Франківська область)
Церква Святого Духа у Вікісховищі

Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1424-0111424 (англ.)

Це́рква Свято́го Ду́ха у Рогатині́ (Рогатинська Святоду́хівська це́рква, точніша назва Це́рква Зіше́стя Свято́го Ду́ха, як це підписано в іконостасі церкви) — найстаріша збережена в Україні дерев'яна церква, у місті Рогатині Івано-Франківської області, пам'ятка народної архітектури та монументального мистецтва національного значення. У XXI столітті використовується як музейний заклад, офіційна назва «Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури і живопису XVI—XIX століть», складова (разом із художньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею. Завідувачем музейного комплексу у місті Рогатині-філії Музею мистецтв Прикарпаття є Петрів Тетяна Василівна.

21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО.

Розташування

Церква Святого Духа стоїть на невеличкому підвищенні в західній частині Рогатина, в межах колишніх оборонних укріплень. Завдяки малоповерховому характеру навколишньої забудови церква відіграє роль архітектурної домінанти.

Історія

Церква Святого Духа в Рогатині побудована, імовірно, в 1-й половині XVII століття, хоча й дотепер офіційно датується 1598 роком — ця дата була віднайдена в інтер'єрі церкви на північній стіні центрального зрубу (нави) і прочитана парохом церкви о. Іполитом Дзеровичем наприкінці XIX століття. Попри розбіжність у думках вчених і дослідників храму щодо дати його спорудження, рогатинська Церква Святого Духа є одним із найдавніших дерев'яних храмів України.

При церкві діяло одне з перших в Україні церковних братств, коштами якого створено унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 роком та є одним з трьох найстаріших, збережених до нашого часу, іконостасів України. У 1656 році братству при церкві Святого Духа в Рогатині львівським єпископом Арсенієм Желиборським надано диплому.

У 1760 році здійснений перший повний опис церкви, — складений візитатором о. Миколою Шадурським.

1800 року Рогатинська церква Святого Духа стає дочірньою парохією Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині.

У XIX столітті до бабинця прибудовано дзвіницю.

Церква у 1914-1918 роках

У 1885 році художник Юліан Макаревич реставрував іконостас церкви, після чого він експонувався на археологічно-етнографічній виставці у Львові. А 1895 року здійснювалась реставрація храму під керівництвом львівського архітектора М. Ковальчука на виділені Галицьким сеймом 2 000 злотих.

На початку XX століття в результаті ремонту даху змінено форму маківки нави та форму даху вівтаря.

У 1941 та вже по війні проводились ремонтні роботи на ґонтовому даху церкви.

У 1963 році Святодухівську церкву включено до Державного реєстру пам'яток архітектури національного значення постановою № 970 РМУ від 24 серпня 1963 року під охоронним номером 243).

У 1980—1982 роках у пам'ятці проводились ґрунтовні реставраційні роботи під керівництвом архітектора Івана Могитича, і вже наступного (6 серпня 1983 року) в храмі було відкрито відділ (нині філіал) Івано-Франківського художнього музею.

У 1999 році було здійснено заміну ґонтового перекриття церкви та дзвіниці.

Від 2004 року Рогатинська Святодухівська церква-музей ввійшла до Музейного комплексу міста Рогатин (філіал Івано-Франківського обласного художнього музею), що був започаткований на базі власне музею-пам'ятки церкви Святого Духа та відновленої садиби відомого громадського діяча 1-ї половини XX століття — Миколи Угрина-Безгрішного.

У 2006 році Управлінням туризму і культури Івано-Франківської ОДА разом з Львівським філіалом Національного науково-дослідного реставраційного центру України (директор Мирослав Откович) розроблено триетапний проєкт збереження Святодухівської церкви. Так, перший етап передбачав обстеження, дослідження, часткову реставрацію, заміри вологості деревини, стін і підлоги, а також ікон. У його рамках, зокрема, було проведено ентомологічні обстеження, в результаті яких виявлено діяльність двох видів жуків-деревогризів червононогий точильник (родина Жуки-точильники) і фіолетовий вусач (родина Вусачі); мікологічні обстеження з метою ідентифікації грибних культур та підбору антисептиків; обстеження температурно-вологісних показників.

Інформаційний стенд біля церкви

Навесні 2007 року відреставровано намісні ікони іконостаса 1650 року «Христос Пантократор», «Богородиця Одигітрія», «Старозавітна Трійця» (усунення забруднень та потемнілої лакової плівки), а також здійснено пробну хімобробку трьох фрагментів стін церкви (північна стіна нави, північна стіна бабинця, південна стіна бабинця) проти жука-деревогриза. Наприкінці 2007 року Рогатинським відділом містобудування та архітектури спільно із музейними працівниками було складено акт обстеження технічного стану пам'ятки архітектури — церкви Святого Духа, на основі якого у 2008 році Міністерство архітектури та містобудування виділило частину коштів, потрібних для ліквідації аварійного стану та проведення реставраційно-ремонтних робіт. Таким чином, у 2008 році проведено хімобробку проти жука-деревогриза частини північної стіни нави та північної стіни бабинця з метою забезпечення довготривалого біо- та вогнезахисту конструктивних елементів церкви. Працівники ЛФ ННДРЦУ використовували водні розчини, які одночасно мають властивості антипіренів і консервантів. Також протягом 2007—2008 років відреставровано ікони: «Іоанн Хреститель з житієм», чотири «Апостоли», Пристоячі «Богоматір та Марія Клеопова», «Іоанн Богослов і воїн Лонгин» та 2 стародруки.

16 серпня 2008 року відбулась урочиста академія з нагоди 25-ї річниці відкриття музею у церкві Святого Духа.

22 серпня 2008 року у Святодухівській церкві працювала комісія, що визначила найголовніші завдання, загальні обсяги та терміни проведення найнагальніших ремонтно-реставраційних робіт. За результатами роботи комісії у період від 27 жовтня до 17 грудня 2008 року працівниками кооперативу «Зодчий» з Коломиї (голова кооперативу Озарук І.) проведено такі ремонтно-реставраційні роботи: замінено ґонтове покриття над вівтарною частиною, навою та дзвіницею, окрім куполів; перед перекриттям даху здійснено комплексну обробку деревини будівлі церкви ззовні спеціальними речовинами з метою її дезінфекції та консервації; проведено заміну трьох вікон з відтворенням їхнього попереднього вигляду; здійснено обшалювання верхів нави та дзвіниці з попередньою обробкою деревини речовинами з метою її дезінфекції та консервації; у районах водостоків між вівтарною частиною та навою замінено фрагменти ушкоджених дерев'яних брусів, які не підлягали ремонту; ґонтове покриття церкви та дзвіниці оброблено сирою нафтою (так званим тиром) для кращого зберігання та запобігання псуванню та руйнуванню деревини.

Улітку 2009 року Церква Святого Духа з міста Рогатин увійшла в перелік 8-и пам'яток дерев'яної сакральної архітектури України, які запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

29 вересня року 2009 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету «Церква Святого Духа в Рогатині».

Дзвіниця церкви

У 2000-них роках в експозиції пам'ятки-музею представлено автентичний іконостас 1650 року, ікони старого іконостаса кінця XVI століття, ікону монастирського типу «Іоанн Хреститель з житієм» (середина XVI століття), ікони XVII—XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев'яні скульптури та свічники, стародруки.

У червні 2013 року у рамках проєкту «Музеї онлайн [Архівовано 30 липня 2012 у Wayback Machine.]» сайту «Україна Incognita» було створено віртуальну екскурсію з аудіосупроводом церквою Святого Духа в Рогатині [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.]. Вперше в Україні церква, що увійшла до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, представлена у віртуальному фонді українських музеїв.

Архітектура

Церква Святого Духа — дерев'яна, тризрубна, одноверха, з квадратним центральним зрубом, гранчастим п'ятистінним вівтарем та подовженим бабинцем. Центральний зруб перекритий квадратним верхом з двома заломами.

Попри існування різних точок зору на дату зведення споруди (1598, 1644—1645, 1648 рр. тощо), її можна віднести до архаїчних пам'яток дерев'яної архітектури Галичини.

І хоча первісний вигляд церкви дещо змінено у XIX столітті — прибудовою дзвіниці, а також влаштуванням над центральним верхом додаткового восьмерика з аркадною сиґнатуркою та струнким восьмигранним наметом у завершенні, визначальні риси цього класичного зразка найдавніших українських дерев'яних храмів залишилися майже без змін.

Усередині дзвіниці церкви

Композиційну основу пам'ятки становлять монументальний четверик нави з шестигранними зрубами бабинця й вівтаря, а також приставлена до західної стіни бабинця каркасна дзвіниця квадратної в плані форми. Триярусна наметова дзвіниця й, особливо, центральний об'єм церкви з розвиненим двозаломним чотиригранним верхом помітно домінують у загальній композиції споруди, в той час як невисокі приміщення бабинця та вівтаря під дво- і п'ятисхилим дахом відіграють другорядну роль. Попри відмінність окремих частин пам'ятки за висотою, формою та розмірами в плані, всі вони сприймаються як єдине ціле. Цьому сприяють вдало знайдені співвідношення поміж ними та влаштування по периметру будівлі розлогого піддашшя на фігурних кронштейнах.

Інтер'єр

Первісно дубові зруби церкви були розписані народними малярами. В інтер'єрі пам'ятки зберігся п'ятиярусний іконостас, споруджений 1650 року заходами й коштом Рогатинського братства.

Іконостас

Іконостас має врівноважену архітектонічну будову, пишно декорований поліхромним орнаментальним різьбленням. Іконографічна програма живопису укладена за активної участі братства: в іконописні зображення введено нові для українського мистецтва теми й образи. Святковий емоційний лад іконостаса, живопис якого позначений глибиною ідейного змісту, силою образних характеристик, декоративністю, породжений волелюбним піднесенням і перемогами на початку національної революції 1648—1676.

До найкращих ікон церкви належать композиції на дияконських вратах («Архангел Михаїл» і «Мельхіседек»), намісні ікони Христа і Богоматері, сцени цокольного ярусу.

Церква є однією з найвидатніших пам'яток галицької школи дерев'яної архітектури, а Святодухівський іконостас, в якому втілено гуманістичне сприйняття дійсності та естетичні норми ренесансного мистецтва, належить до визначних надбань як українського, так і світового мистецтва.

Легенда

Згідно з переказами, на початку XVI століття Настя Лісовська, майбутня правителька Османської імперії Роксолана часто приходила молитись до церкви Святого Духа, адже тут священником був її батько — отець Гаврило Лісовський.

Світлини

• 
  Біля входу до Церкви Святого Духа в Рогатині
• 
  Церква Святого Духа в Рогатині (ракурс)
• 
  Одне з вікон і фрагмент даху
• 
  Церква Святого Духа
• 
  Холерний цвинтар вояків австрійської армії 1915—1916 років недалеко від церкви

Джерела, література

• Завада В. Т. // Пам'ятки архітектури та містобудування України. — К. : Техніка, 2000. — С. 125.
• Жолтовський П. М. Український живопис XVII—XVIII століть. — К., 1978.
• Історія українського мистецтва, т. 2. — К., 1967.
• Ковпаненко Н. Г. ДУХА СВЯТОГО ЦЕРКВА // церква в. м. Рогатин [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 502. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. — К., 1985.
• Слободян В. Храми Рогатинщини. — Львів : Логос, 2004.
• Українське мистецтво XIV — першої половини XVII ст. — К., 1985.
• Церква святого Духа в Рогатині: Альбом [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.] / Авт.-упоряд. В. І. Мельник. — К. : Мистецтво, 1991.
• Святодухівська церква, 1598 р. [Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л. К.: «Будивэльнык», 1983—1986 (електронна версія), Том 2, стор. 246 (рос.)
• История искусства народов СССР, т. 3. — М., 1974.
• РОГАТИН. Деревянная церковь св. Духа (1648) // Украина и Молдавия. Справочник-путеводитель. — М.–Лейпциг, 1982. — С. 449. (рос.)

Посилання

• Віртуальна екскурсія Церквою Святого Духа в Рогатині на сайті «Україна Incognita» [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• Церква Святого Духа на сайті Музейного комплексу в місті Рогатині [Архівовано 17 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Церква Святого Духа [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] на Сайт міста Рогатина [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Церква Святого Духа та цвинтар біля неї [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] — відео
• Церква Святого Духа, 1598 (Рогатин) [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] // сайт «Дерев'яні храми України»