Церква Царя Христа (Жизномир)
| Церква Царя Христа (Жизномир) | |
|---|---|
_%D0%96%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80.jpg) | |
|
| |
| Тип | церква |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Жизномир |
| Конфесія | УГКЦ |
| Будівництво | 1885 |
 Церква Царя Христа у Вікісховищі | |
Церква Царя Христа в Жизномирі — парафія і храм греко-католицької громади Золотопотіцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Жизномир Чортківського району Тернопільської области.
Історія церкви[ред. | ред. код]
На місці старої дерев'яної церкви, яка згоріла, громада села за підтримки греко-католиків із сусідніх сіл у 1885 році збудувала нову кам'яну церкву.
Парафія належала до Львівської греко-католицької єпархії. У 1885 році парафія с. Жизномир перейшла до новоутвореної Станиславівської єпархії. У роки будівництва храму парохом села був о. Юліан Левицький.
До середини 1930-х років храм мав назву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Перейменований на честь Царя Христа в роки служіння о. Василя Стрільбицького. Храм був діючим до 1946 року.
У 1946—1989 роках храм був закритий державною владою і перетворений на склад зерносховища. Парафія діяла нелегально, завдячуючи підпільному єпископу Павлові Василику і священникам о. Миколі Сімкайлу, о. Григорію Сімкайлу, о. Володимиру Війтишину та іншим підпільним священникам, а також сестрам монахиням Згромадження Пресвятої Родини: Платоніди, Титияни, Соломії. Служби Божі і всі греби відбувалися в хаті, де прожинали сестри монахині Згромадження Сестер Пресвятої Родини, і в хатах парафіян.
У 1990 році парафія розпочинає діяти легально. Це був період відбудови та реконструкції храму. Зусиллями парафіян села та діаспори (вихідців з села Жизномир, які були головними жертводавцями) храм постав з великої руїни. Служби Божі відправляли о. декан Йосип Мороз і о. Анатолій-Йосафат Дула. Іконостас виготовлений в 1991 році Володимиром Федорівим з Івано-Франківська.
У 1991—1992 роках Роман Лесів і Михайло Поморський виконали настінні розписи. У храмі є дві запрестольні ікони — Царя Христа і Матері Божої, які написав у 1991 році Роман Лесів.
11 липня 1993 року освятив храм єпископ Івано-Франківської єпархії УГКЦ Павло Василик.
Візитації парафії здійснили: у 1993 році — владика Павло Василик, у 1996 році — владика Михаїл Сабрига, у 2004 році владика Іриней Білик.
На території парафії є кілька каплиць, які збудовані за кошти і силами парафіян, а саме: Матері Божої, Матері Божої Неустанної Помочі, на місці Йорданського освячення води, каплиця із встановленими фігурами Ісуса Христителя та Ісуса Христа. Також за кошти і за участі парафіян встановлено фігуру Матері Божої, в урочищі «Монастирок». Відновлено цілюще джерело і встановлено фігуру Ісуса Христа. На території парафії також є 19 хрестів.
Очільники капеланії, парафії[ред. | ред. код]
- о. Григорій Маринович ([1832]-1843), адміністратор
- о. Василь Крушельницький (1843—1845), завідатель
- о. Олексій Павенський(1845—1851), адм., (1851-†17.02.1878), капелан
- о. Юліан Левицький (1878—1880), адм., (1880—1892), капелан, (1892—†6.03.1900), капелан
- о. Антін Одіжинський (1900—†27.02.1925), парох
- о. Володислав Носковський (1925—1927), завідатель
- о. Василь Стрільбицький (1927-[1938]),
- о. Микола Сімкайло,
- о. Григорій Сімкайло,
- о. Володимир Війтишин,
- о. декан Йосип Мороз (з 1990),
- о. Анатолій-Йосафат Дула.
Джерела[ред. | ред. код]
- Парафія с. Жизномир. Церква Царя Христа // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 146. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||