Церква святителя Петра Могили (Херсон)
| Церква святителя Петра Могили | |
|---|---|
.jpg) | |
| 46°38′00″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 46.6335639° пн. ш. 32.6210167° сх. д.Координати: 46°38′00″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 46.6335639° пн. ш. 32.6210167° сх. д. | |
| Розташування | Україна, Херсон |
| Належність | Українська православна церква Київського патріархату, Православна церква України |
| Адреса | вул. Лютеранська, 10. |
  Церква святителя Петра Могили (Херсон) (Україна) | |
 | |
Церква святителя Петра Могили — храм Православної церкви України у місті Херсон. До Об'єднавчого собору українських православних 2018 року належав до юрисдикції Української православної церкви Київського Патріархату.
Історія[ред. | ред. код]
Громада постала на початку 2000-х років як релігійна організація у складі Херсонської єпархії УПЦ КП. У 2002 році вона офіційно отримала у користування приватний будинок дореволюційної побудови, що потребував капітального ремонту, на вул. Кірова 10 (згодом вулиці повернули назву Лютеранської)[1].
Протягом наступного десятиріччя громадою церкви було облаштовано бібліотеку духовної літератури, створено дитячу недільну школу, організовано капеланське служіння в Херсонському ізоляторі тимчасового утримання та опіку над дітьми-правопорушниками, що утримуються в ізоляторі[2].
Церква є однією з перших в Україні, що була названа й освячена на честь святителя Петра Могили. У зв'язку з цим громада надбала і зберігає коштовну реліквію — Требник Петра Могили, перевиданий сучасною українською мовою, що став бібліографічною рідкістю[1].
Першим настоятелем церкви був протопресвітер Микола Циганов, зараз цю посаду обіймає протопресвітер Валерій Харченко, який від початку також був кліриком громади.
Сучасне життя громади[ред. | ред. код]
Під час подій Революції Гідності настоятелеві громади Миколі Циганову погрожували представники криміналітету за його природоохоронну та правозахисну діяльність, зокрема через боротьбу з незаконною забудовою в селищі Антонівка[3].
Після початку російської агресії в Криму і на Сході України у 2014 році громада й духівництво церкви святителя Петра Могили беруть участь у підтримці українських військових. У січні 2015 року, під час одного з перших вшанувань херсонців, полеглих в боях на Донбасі, саме настоятель церкви Валерій Харченко прочитав заупокійну молитву в пам'ять Руслана Сторчеуса та Владислава Ковальова і усіх херсонців, які загинули в зоні АТО[4].
Також Валерієм Харченком у 2015 році створено онлайн-радіо «Колискова в Україні» з метою популяризації колискових пісень українською мовою (станом на початок 2019 року ресурс призупинив роботу)[5].
Перший настоятель церкви Микола Циганов (наразі лишається кліриком громади) відомий як активіст природоохоронної справи, зокрема був членом обласного комітету зі створення національних природоохоронних парків і заповідників, виступав на захист пойми Дніпра. Він є автором наукових публікацій з цієї теми[6].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква святителя Петра Могили -
Церква святителя Петра Могили -
Церква святителя Петра Могили
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Священик із Херсона відкрив онлайн-радіо. День. 1 квітня. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Херсонский батюшка-"яхтсмен" собирает модели лодок и удобряет редиску политической рекламой. «Сьогодні». 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 9 червня 2021. (рос.)