Церква святого Архистратига Михаїла (Новостав)
| Церква святого Архистратига Михаїла | |
|---|---|
 | |
| 50°03′34″ пн. ш. 26°02′10″ сх. д. / 50.05944° пн. ш. 26.03611° сх. д.Координати: 50°03′34″ пн. ш. 26°02′10″ сх. д. / 50.05944° пн. ш. 26.03611° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто |
с.Новостав Шумський район Тернопільська область |
| Конфесія | Українська православна церква (Московський патріархат) |
| Єпископство |
Шумське благочиння Тернопільської єпархії ПЦУ Тернопільської єпархії УПЦ (МП) |
| Тип | церква |
| Тип будівлі | Церква |
| Стиль | дерев'яна архітектура |
| Початок будівництва | 1862 |
| Побудовано | 1865 |
| Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення |
  Церква святого Архистратига Михаїла Церква святого Архистратига Михаїла (Україна)  Церква святого Архистратига Михаїла Церква святого Архистратига Михаїла (Тернопільська область) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Церква святого Архистратига Михаїла — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення, у селі Новостав Шумського району Тернопільщини. У церкві відбуваються почергові богослужіння парафій Шумського благочиння Тернопільської єпархії ПЦУ та Тернопільської єпархії УПЦ (МП).
Оголошена пам'яткою архітектури національного значення (охоронний номер 1602)[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Церква святого Архистратига Михаїла розташована у центрі села Новостав, біля роздоріжжя, на горбку, в оточенні дерев.
Історія[ред. | ред. код]
На місці сучасної церкви існувала вже дерев'яна 1786 року побудова, але вона згоріла у 1862 році. У 1865 році парафіяни села власним коштом збудували нову церкву з дерева, яка, ймовірно, дуже подібна до знищеної церкви. Церква була філіальною, приписана до парафіяльної церкви у селі Шумбар.
Перехід з УПЦ МП до УПЦ КП[ред. | ред. код]
У 2014 році, після Революції Гідності, більшість парафіян у ході опитування висловилась за перехід до Київського патріархату. Так із 382 дорослих парафіян — 325 осіб висловились за перехід у юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату[2]. Після чого почався конфлікт за церкву між прихильниками Київського та Московського патріархатів[3].
15 травня 2014 року парафіяни подали звернення щодо реєстрації статуту громади у новій редакції у Тернопільську ОДА. 6 червня 2014 року голова ОДА підписав розпорядження про реєстрацію статуту громади у новій редакції[4]. Офіційно громада УПЦ (МП) перестала існувати, але де-факто продовжила діяти.
10 липня 2014 року прихильники Московського патріархату звернулись до Тернопільського обласного адміністративного суду з позовом проти ОДА та реєстраційної служби, проте муд не задовольнив їх вимоги[5].
15 березня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов громади Московського патріархату, відновивши її статус юридичної особи[6].
Тепер обидві громади служили надворі, а церква була опломбована[2]. Згодом парафіяни погодилися на почергові Богослужіння.
Архітектура[ред. | ред. код]
Церква тризрубна одноверха. Вівтар церкви орієнтований на південний схід, нава завершена низькою банею з ліхтарем та маківкою на вершечку. З півночі до вівтаря прибудована ризниця, з заходу при бабинці є невеликий присінок. Бічний вхід — з півдня до нави. Вікна в стінах церкви маленькі, майже всі тепер пластикові.
Дерев'яна двоярусна дзвіниця стоїть з південного сходу церкви. За одними даними збудована тоді ж коли і попередня церква, за іншими — постала разом з новою церквою. Тепер є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
- ↑ а б Міжправославний конфлікт у Новоставі: дві громади не можуть дійти до порозуміння, тому богослужать на дворі.
- ↑ Гошій, І. «Не хочемо належати до російської церкви!» / Іванка Гошій // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 27 (9–15 лип.). — С. 3.
- ↑ Православна тривога на Шумщині
- ↑ На Тернопільщині православні шукають справедливості у суді.
- ↑ Постанова від 15 березня 2016 року [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Львівський апеляційний адміністративний суд
