Церква святого Миколая (Копичинці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого Миколая (Копичинці)
Назва на честь: Миколай Чудотворець


49°06′03″ пн. ш. 25°55′08″ сх. д. / 49.100844000027777270° пн. ш. 25.919021000027779422° сх. д. / 49.100844000027777270; 25.919021000027779422Координати: 49°06′03″ пн. ш. 25°55′08″ сх. д. / 49.100844000027777270° пн. ш. 25.919021000027779422° сх. д. / 49.100844000027777270; 25.919021000027779422
Статус діюча
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування м. Копичинці, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Конфесія УГКЦ
Єпархія Бучацька єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1900 — 1908
Церква святого Миколая (Копичинці). Карта розташування: Тернопільська область
Церква святого Миколая (Копичинці)
Церква святого Миколая (Копичинці) (Тернопільська область)
Мапа

CMNS: Церква святого Миколая у Вікісховищі

Церква святого Миколая в Копичинцях — парафія і храм греко-католицької громади Копичинецького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в місті Копичинці Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1882)[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Церкву Святого Миколая, яка існувала з попередніх століть, у 1780 році розібрали і перенесли.

Будівництво започаткував о. Яків Шанковський. Справу продовжив його син о. Петро Шанковський, за якого було збудовано храм.

Архітектор церкви — Василь Нагірний зі Львова. Будову розпочато в 1900 році. Храм освятив владика Станиславівської єпархії Григорій Хомишин у 1908 році, а в 1936 році розписав Михайло Осінчук. Ще в 1901 році при церкві збудували дзвіницю на п'ять дзвонів.

У 1946—1991 роках парафія і храм належали Українському Екзархатові РПЦ. 1991 року відновилася греко-католицька парафія. Виникло міжконфесійне протистояння греко-католиків православних за приміщення храму.

У 2009 році збудовано Хресну дорогу на подвір'ї церкви, шопку Різдва Христового, монумент Гробу Воскресіння ГНІХ. У 2010 році відреставровано іконостас, який освятив о. Димитрій Григорак, теперішній владика Бучацький.

З 2007 року під час кожного посту проводяться міжконфесійні Хресні дороги у місті і церквах.

З 2010 року в храмі зберігаються мощі св. Миколая та цілителя Пантелеймона.

На парафії діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві», Вівтарна дружина, 3 хори (основний, дитячим і жіночий), недільна школа, братство Тверезості, УМХ.

У населеному пункті є ще 2 греко-католицькі громади, а також громади ПЦУ, РКЦ, Церква ХВЄ.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Яків Шанковський (1831—1890)
  • о. Петро Шанковський (1890—1937)
  • о. Володимир Рузевський (1938—?)
  • о. Антін Пельвецький (1938—1946)
  • о. Михайло Чорняк (1946—1953)
  • о. Ярослав Рокіцький (1953—1979)
  • о. Василь Галяс (1979—1991)
  • о. Василь Погорецький (1992—1995)
  • о. Ігор Бойчук (1995—2007)
  • о. Ігор Середа (з 2007)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]