Цивільна структура НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Політичним штабом Північноатлантичного союзу є штаб-квартира НАТО у Брюсселі (Бельгія). Саме у ній розміщуються національні представництва держав-членів НАТО, бюро зв'язку та дипломатичних місій держав партнерів, які власне й утворюють загальну цивільну структуру. Їх робота забезпечується Міжнародним секретаріатом та Міжнародним військовим штабом, котрі також розташовуються у штаб-квартирі НАТО. Коли рішення, прийняті державами-членами, потребують військового втручання, НАТО має військову інфраструктуру та відповідних спеціалістів. Військовий комітет рекомендує заходи, необхідні для забезпечення спільної оборони Євроатлантичного регіону та видає директиви двом командувачам стратегічними підрозділами НАТО — Верховному головнокомандувачу ОЗС НАТО з операцій, що базується в Монс (Бельгія) та Верховному головнокомандувачу по трансформації ОЗС НАТО у Норфолку (шт. Вірджинія, США). Військовий комітет знаходиться у штаб-квартирі НАТО. У своїй роботі він спирається на Міжнародний військовий штаб. Задачі цього штабу аналогічні з задачами, що виконує Міжнародний секретаріат у роботі з Північноатлантичною радою.

У штаб-квартирі НАТО працює близько 4200 штатних співробітників. З цього числа близько 2100 є співробітниками національних делегацій держав-членів та національних військових представництв при НАТО. У Міжнародному секретаріаті (включаючи різні агентства та інші органи НАТО) працює приблизно 1200 цивільних співробітників, а штат Міжнародного військового штабу налічує трохи понад 500 осіб, з яких приблизно 90 є цивільними особами. У дипломатичних місіях держав-партнерів працює ще приблизно 400 співробітників. Цивільні співробітники НАТО працюють в різних країнах світу, в тому числі в агентствах НАТО, розташованих поза Брюсселя, а також в структурах різних командувань НАТО. Їх число становить близько 5200 осіб.

Цивільна структура НАТО[ред. | ред. код]

Штаб-квартира НАТО[ред. | ред. код]

Штаб-квартира НАТО

Постійні представники і державні делегації[ред. | ред. код]

Міжнародний персонал[ред. | ред. код]

Бюро генерального секретаря[ред. | ред. код]

Дипломатичний відділ[ред. | ред. код]

Бібліотека штаб-квартири НАТО
  • Підрозділ академічних відносин
  • Архіви
  • Бібліотека НАТО
  • Бібліотека ЗМІ
  • Студії ТБ і радіо
  • Підрозділ стипендій та спонсорства
  • Підрозділ інформації та документації НАТО в Києві
  • Інформаційний підрозділ НАТО в Москві
  • Інфопункти союзників у державах-партнерах
  • Наука в ім'я миру і безпеки

Бюро безпеки НАТО[ред. | ред. код]

Виконавче керівництво[ред. | ред. код]

  • Вербувальна служба
  • Програма практики НАТО

Відділ політики безпеки[ред. | ред. код]

  • Підрозділ документації програми «Партнерство заради миру»

Відділ операцій[ред. | ред. код]

  • Підрозділ з планування врегулювання кризових цивільних ситуацій
  • Координаційний центр євроатлантичної допомоги при катастрофах
  • Ситуаційний центр НАТО

Відділ оборонної політики та планування[ред. | ред. код]

Відділ оборонних інвестицій[ред. | ред. код]

  • Тренувальна команда зі знешкодження вибухових речовин та складування боєприпасів
  • Група директорів державних систем кодування
  • Система кодування НАТО
  • Група озброєння ВМС НАТО (NNAG)
  • Група озброєння ВПС НАТО (NAFAG)
  • Група озброєння сухопутних військ НАТО (NAAG)
  • Група безпеки боєприпасів (CASG)
  • Група управління життєвим циклом (LCMG)

Відділ ресурсів[ред. | ред. код]

  • Команда консультацій та управління штаб-квартири
  • Бюро фінансового контролю
  • Бюро голови верховної ради з ресурсів
  • Бюро голови ради з цивільного та військового бюджету
  • Рада міжнародних аудиторів НАТО
  • Організація з виробництва та логістики НАТО

Офіційні сайти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]