Чаплинський район
Чаплинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Херсонська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Херсонська область | ||||
Код КОАТУУ: | 6525400000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 34 513 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1700 км² | ||||
Густота: | 21.1 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5538 | ||||
Поштові індекси: | 75200—75244 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Чаплинка | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 18 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 33 | ||||
Селища: | 6 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Бериславський Володимир Миколайович | ||||
Голова РДА: | Галицький Володимир Петрович[1] | ||||
Вебсторінка: | Чаплинська РДА Чаплинська районна рада | ||||
Адреса: | 75200, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 87, 2-14-01 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Чаплинський район у Вікісховищі |
Чапли́нський райо́н - колишній район,що був розташований у центральній південній частині Херсонщини.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
На півночі межує з Каховським, на сході з Новотроїцьким, на заході з Олешківським, південному заході з Каланчацьким районами, на півдні омивається водами солоного Сиваського озера.
Історія[ред. | ред. код]
Район характеризують свої особливості. Їх підтверджують курганні поховання епохи бронзи. На території району знайдені античні вироби IV—II століть до нашої ери.
Чаплинка заснована в 1794 році на шляху, яким українські чумаки їздили в Крим по сіль. Заснували її 25 сімей селян, висланих царським урядом у Таврійські степи за участь у відомому Турбаївському повстанні в 1789—1793 роках на Полтавщині. Вони й освоювали цей край.
20.3.1946 вилучено з Чаплинського району та включено до складу Новомаячківського Білоцерківську сільську Раду[2].
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Балтазарівську сільраду Скадовського району до складу Чаплинського району, а сільради Чаплинського району: Володимиро-Іллінську — до складу Новотроїцького району, Тавричанську — до складу Каховського району.[3]
Населення[ред. | ред. код]
За переписом 2001 р. 5,7 % населення району становили турки-месхетинці, яких налічувалось 2278 осіб[4]. Це становить 26 % турецького населення України (8844) та 61 % турецького населення Херсонської області (3736). Для представників громади характерна висока народжуваність, що можна побачити спираючись на динаміку кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах району[5]:
У деяких селах району значну частку дітей становлять представники турецько-месхетинскої національності — Морозівка (76,3 %), Балтазарівка (33,5 %), Надеждівка (30,4 %), Скадовка (25,8 %), Павлівка (23,9 %), Хрестівка (23,6 %).
Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)[6]
українська | російська | молдовська | вірменська | білоруська | інша (переважно турецька) | |
---|---|---|---|---|---|---|
Чаплинський район | 83,8 | 8,9 | 0,4 | 0,3 | 0,2 | 6,5 |
Чаплинка | 92,5 | 5,9 | 0,1 | 0,5 | 0,1 | 0,8 |
с. Нове | 86,7 | 1,9 | 0,3 | 11,1 | ||
с. Червоний Яр | 77,5 | 14,1 | 8,5 | 0,0 | ||
Асканія-Нова | 59,0 | 40,2 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,4 |
с-ще Іллінка | 90,5 | 9,0 | 0,2 | 0,4 | ||
с-ще Комиш | 74,8 | 21,4 | 3,8 | |||
с-ще Молочне | 84,9 | 7,2 | 1,4 | 0,3 | 6,2 | |
с-ще Новий Етап | 87,5 | 12,5 | ||||
с-ще Питомник | 63,1 | 17,8 | 3,3 | 0,4 | 15,5 | |
с. Балтазарівка | 70,0 | 4,3 | 0,4 | 0,1 | 0,2 | 25,1 |
с. Морозівка | 49,1 | 2,9 | 48,0 | |||
с. Рачівка | 96,2 | 3,9 | ||||
с. Григорівка | 87,1 | 5,7 | 0,1 | 0,1 | 7,1 | |
с. Долинське | 94,3 | 4,3 | 1,0 | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
с. Іванівка | 96,2 | 3,0 | 0,1 | 0,5 | 0,2 | |
с. Хрестівка | 72,0 | 6,7 | 0,2 | 0,1 | 21,0 | |
с. Світле | 89,7 | 8,8 | 1,5 | |||
с. Кучерявоволодимирівка | 94,7 | 1,4 | 3,7 | 0,3 | ||
с. Кудряве | 99,1 | 0,9 | ||||
с. Магдалинівка | 92,0 | 5,4 | 2,2 | 0,2 | 0,2 | |
с. Андріївка | 96,8 | 2,1 | 0,5 | 0,5 | ||
с. Чорна Долина | 86,4 | 13,6 | ||||
с. Надеждівка | 71,6 | 4,7 | 0,4 | 0,3 | 23,0 | |
с. Новонаталівка | 83,2 | 4,9 | 0,1 | 11,8 | ||
с. Наталівка | 86,3 | 2,0 | 11,8 | |||
с. Павлівка | 80,9 | 3,0 | 0,2 | 0,2 | 15,8 | |
с. Першокостянтинівка | 93,8 | 6,1 | 0,1 | 0,1 | ||
с. Преображенка | 75 | 4,9 | 0,1 | 0,8 | 19,2 | |
с. Жовтневе | 38,0 | 1,9 | 60,1 | |||
с. Скадовка | 68,3 | 4,8 | 0,6 | 0,1 | 26,2 | |
с. Білоцерківка | 94,1 | 4,6 | 1,4 | |||
с. Строганівка | 81,6 | 5,0 | 0,1 | 0,4 | 0,4 | 12,5 |
с. Хлібодарівка | 87,0 | 8,9 | 0,1 | 1,8 | 2,1 | |
с. Веселе Друге | 98,0 | 2,0 | ||||
с. Червона Поляна | 94,9 | 4,3 | 0,6 | 0,2 | ||
с. Новий Гай | 91,9 | 8,1 | ||||
с. Шевченка | 97,8 | 2,2 |
Економіка[ред. | ред. код]
Нині район сільськогосподарського спрямування. Стабільні урожаї забезпечує зрошення, що подається по розгалуженій мережі Каховської зрошувальної системи. Економічну основу становлять рослинницька і тваринницька галузі.
Розвитку останньої сприяє Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова», який розташований на території району. Саме тут першими апробуються нові види порід овець, свиней і великої рогатої худоби.
На базі колишнього дослідного господарства інституту в 1994 році створено спільне українсько-німецьке племінне підприємство «Асканія-Генетик» за участю німецької фірми PPN-Genetic International GmbH, яка нині є однією з провідних у світі з питань племінного сервісу.
Туризм[ред. | ред. код]
На території району розміщений біосферний заповідник «Асканія-Нова» з найбільшим у Європі типчаково-ковильним степом. Тут у вольєрах і напіввільних умовах утримується понад 5 тисяч особин 110 видів ссавців і птахів, і найбільший на півдні України дендропарк.
Прославляє район своєю продукцією акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод». Воно входить у першу п'ятірку найкращих підприємств України, не раз відзначалося високими нагородами не тільки в Україні, а й у Російській Федерації.
Привертає увагу гостей ще одне диво — солона яма поблизу с. Григорівка, грязі якої мають лікувальні властивості.
Крім того на узбережжі Сивашу триває будівництво Сиваської вітроелектростанції.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чаплинського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 49,25 % (проголосували 13 744 із 27 905 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,03 % (5 914 виборців); Сергій Тігіпко — 10,27 % (1 411 виборців), Юлія Тимошенко — 9,86 % (1 355 виборців), Анатолій Гриценко — 8,11 % (1 115 виборців), Петро Симоненко — 6,16 % (847 виборців), Олег Ляшко — 5,89 % (810 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,36 %.[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 29 листопада 2019 року № 434/2019-рп «Про призначення В.Галицького головою Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області»
- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 20.3.1946 «Про утворення в складі Херсонської області Високопільського, Верхнє-Рогачицького й Ново-Маячківського …»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Турецька може стати регіональною на Херсонщині. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 2 квітня 2013.
- ↑ Турки месхетинці: сучасний стан і проблеми інтеґрації в українське суспільство. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 квітня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чаплинський район |
- Чимало інформації на «Інвестиційному порталі»[недоступне посилання з липня 2019]
- Голодомор 1932—1933 років у Чаплинському районі
|
|
|