Відомий письменник Герард Реві — бісексуал, суперечливий, має алкоголізм і нав'язливі ідеї, але вважає себе при цьому переконаним католиком. У його книгах вигадка тісно переплітається з реальністю, так що іноді навіть сам автор не може достеменно сказати: що саме він придумав, а що сталося насправді.
Поїхавши одного разу на запрошення літературного клубу до Вліссінгена, на вокзалі Амстердаму Герард відчуває непереборний потяг до чоловіка, якого він випадково зустрів на пероні. У клубі письменник представлений Крістіні Галсслаг, заможній, молодій, але вже тричі овдовілій пані, що працює у власній перукарні. Легко зійшовшись, цією ж ночі вони вступають в інтимні стосунки. На ранок Реві випадково помічає світлину близького друга Крістіни, Германа, й упізнає в ньому пасажира з амстердамського вокзалу. Попри застережні видіння, захоплений пристрастю, він домагається знайомства з Германом. Реві знаходить у будинку Крістіни любительські кіноплівки, що відносяться до трьох періодів її шлюбу. Перегляд плівок змушує його засумніватися, що загибель кожного з колишніх чоловіків була випадковою. Під час романтичного вікенду в гостях у Крістіни у хворій уяві Герарда виникає питання: він, чи Герман стане четвертим чоловіком мадам Галсслаг — четвертою жертвою передбачуваної «чорної вдови»?
«А. В. Клуб» агентства The Onion: «„ Четвертий чоловік“ починається як чудовий трилер Гічкока, щоб несподівано перетекти в сюрреалістичну комедію, властиву як Бунюелю, так і Гічкоку. Присутністю загадкової блондинки-спокусниці, бісексуального письменника, аурою найвищої розбещеності фільм багато в чому передбачає „Основний інстинкт“»[2].
Джеймс Ньюман, кінооглядач порталу ImagesJournal.com: «Верговен знімає фільм, використовуючи цілий потік готичних образів. Ім'я на стрічці (поминального вінка) у труни складається в його ім'я Герард. Жінка чистить яблуко і шкірка опускається на голову її сина як німб (перетворюючи її на Діву Марію, а її сина — в немовля Ісуса). <…> Але ці образи — банальна нісенітниця в порівнянні з головним видінням Герарда: він уявляє розп'яття у повному розмірі з красивим дружком Крістіни замість Христа. <…> Напис над входом до салону краси свідчить „Sphinx“, але дві неонові букви, мерехтячи, гаснуть, внаслідок чого читається слово „Spin“, що французькою — „павук“»[3].
Відповідно до написів на урнах у сімейному склепі, мадам Галсслаг втратила попередніх чоловіків за наступних обставин: Ґе Вердоні (1950—1972) — розтерзаний левом; Йоган Вердейз (1948—1975) — загинув через парашут, що не розкрився; Генк Ландерс (1946—1978) — розбився на швидкісному катері.[5]
Четвертий чоловік на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 30.01.2018)
