Шавров Іван Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шавров Іван Єгорович
Народився 14 (27) березня 1916
село Шабуні Вітебської губернії, тепер Вітебського району Вітебської області, Білорусь
Помер 29 квітня 1992(1992-04-29) (76 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР, Росія Росія
Національність білорус
Діяльність воєначальник, політик
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал армії
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Кутузова орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За відвагу» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» орден Червоного Прапора знак «25 років перемоги у Великій Вітчизняній Війні»

Іван Єгорович Шавров (27 березня 1916(19160327), село Шабуні Вітебської губернії, тепер Вітебського району Вітебської області, Білорусь — 29 квітня 1992, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач військ Ленінградського військового округу, начальник Військової академії Генерального штабу, генерал армії (3.11.1973). Член ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання. Професор (1977).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1931 році закінчив семирічну школу, переїхав до Вітебська. З 1931 по 1933 рік навчався в школі фабрично-заводського учнівства, був учнем слюсаря. З 1933 року працював слюсарем-монтажником Вітебського заводу «Комінтерн». Одночасно навчався на вечірньому робітничому факультеті.

У Червоній армії з листопада 1935 року. У 1938 році закінчив Орловське бронетанкове училище імені Фрунзе. З червня 1938 року служив командиром взводу 31-го механізованого полку Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. Незабаром став командиром роти.

У вересні 1939 року був направлений на навчання до Військової академії механізації і моторизації РСЧА імені Сталіна, яку закінчив у 1941 році.

Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року служив ад'ютантом старшим (начальник штабу) танкового батальйону 63-ї танкової бригади (з серпня 1941 року — 121-ї танкової бригади), з серпня 1941 року — помічником начальника штабу бригади по розвідці, з лютого 1942 року — заступником начальника штабу з оперативної роботи, з липня 1942 року — начальником штабу 121-ї танкової бригади на Брянському, Південно-Західному і Південному фронтах.

З жовтня 1942 року — начальник оперативного відділу штабу управління командувача бронетанковими і механізованими військами Донського фронту. З лютого 1943 року — начальник оперативного відділу штабу 4-ї танкової армії. З червня 1943 року по 1945 рік — начальник штабу 19-го танкового Червонопрапорного Перекопського корпусу. У складі корпусу воював на Центральному, 4-му Українському, 1-му Прибалтійському і 2-м Прибалтійському фронтах.

З 1945 по січень 1947 року служив начальником штабу 19-ї танкової бригади в Центральній групі військ.

У грудні 1948 року закінчив Вищу військову академію Генерального штабу імені Ворошилова.

У 1949—1950 роках — начальник оперативного відділу штабу 8-ї механізованої армії Прикарпатського військового округу.

У 1950—1953 роках — начальник відділу оперативної підготовки штабу бронетанкових і механізованих військ Радянської армії.

У 1953—1956 роках — командир 9-ї гвардійської танкової дивізії.

З червня 1956 року — 1-й заступник командувача 4-ї гвардійської механізованої армії, з квітня 1957 року — 1-й заступник командувача 20-ї гвардійської армії.

З грудня 1957 по березень 1960 року служив заступником головнокомандувача — начальником управління бойової підготовки Групи радянських військ у Німеччині. Двічі закінчував Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу (1957, 1968).

У березні 1960 — жовтні 1963 року — командувач 8-ї гвардійської армії Групи радянських військ у Німеччині.

З жовтня 1963 по травень 1967 року — 1-й заступник командувача військ Прибалтійського військового округу.

У травні 1967 — лютому 1973 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

У лютому 1973 — серпні 1978 року — начальник Військової академії Генерального штабу імені Ворошилова.

У серпні 1978 — 1984 року — представник головнокомандувача Об'єднаними збройними силами держав — учасників Варшавського договору в Національній народній армії Німецької Демократичної Республіки.

У 1984 — січні 1992 року — в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

З січня 1992 року — у відставці в Москві.

Помер 29 квітня 1992 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]