Шарлотта Саксен-Мейнінгенська
| Шарлотта Саксен-Мейнінгенська | |
|---|---|
| нім. Charlotte von Sachsen-Meiningen | |
 Портрет Шарлотти пензля Й. Е. Гейнзіуса, близько 1780 | |
| 6-а герцогиня-консорт Саксен-Гота-Альтенбургу | |
| Початок правління: | 10 березня 1772 |
| Кінець правління: | 20 квітня 1804 |
|
| |
| Попередник: | Луїза Доротея Саксен-Мейнінгенська |
| Наступник: | Кароліна Амалія Гессен-Кассельська |
|
| |
| Дата народження: | 11 вересня 1751 |
| Місце народження: | Франкфурт-на-Майні |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 25 квітня 1827 (75 років) |
| Місце смерті: | Генуя, Сардинське королівство |
| Поховання | Monumental Cemetery of Staglienod |
| Чоловік: | Ернст II |
| Діти: | Ернст, Август, Фрідріх, Людвіг |
| Династія: | Ернестинська лінія Веттінів |
| Батько: | Антон Ульріх Саксен-Мейнінгенський |
| Мати: | Шарлотта Амалія Гессен-Філіпстальська |
Шарлотта Саксен-Мейнінгенська (нім. Charlotte von Sachsen-Meiningen), повне ім'я Марія Шарлотта Амалія Ернестіна Вільгельміна Філіпіна Саксен-Мейнінгенська (нім. Marie Charlotte Amalie Ernestine Wilhelmine Philippine von Sachsen-Meiningen), 11 вересня 1751 — 25 квітня 1827) — принцеса Саксен-Мейнінгену з Ернестинської лінії Веттінів, донька герцога Саксен-Мейнінгену Антона Ульріха та гессенської принцеси Шарлотти Амалії, дружина герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Ернста II, матір останніх герцогів Саксен-Гота-Альтенбургу Августа та Фрідріха IV.
Композиторка, авторка менуетів. Сприяла розвитку астрономії в герцогстві, брала участь у Першому європейському астрономічному конгресі у 1798 році в Готі.
Біографія[ред. | ред. код]
Шарлотта народилась 11 вересня 1751 року у Франкфурті-на-Майні. Вона стала первістком в родині герцога Саксен-Мейнінгену Антона Ульріха та його другої дружини Шарлотти Амалії Гессен-Філіпстальської, з'явившись на світ за рік після їхнього весілля. Згодом сімейство поповнилося доньками Луїзою, Єлизаветою та Амалією й синами Карлом, Фрідріхом Францом, Фрідріхом Вільгельмом і Георгом.
Батька не стало, коли Шарлотті виповнилося 11 років. Матір більше не одружувалася й надалі виконувала функції регентки країни при малолітніх синах.
У 17 років Шарлотта була видана заміж за 24-річного кронпринца Саксен-Гота-Альтенбургу Ернста. Наречений був сином правлячого герцога Фрідріха III. Весілля відбулося 21 березня 1769 у Майнінгені. У подружжя народилося четверо синів:
- Ернст (1770—1779) прожив 9 років;
- Август (1772—1822) — наступний герцог Саксен-Гота-Альтенбургу у 1804—1822 роках, був двічі одруженим, мав єдину доньку;
- Фрідріх (1774—1825) — останній герцог Саксен-Гота-Альтенбургу у 1822—1825 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Людвіг (21—26 жовтня 1777) прожив 5 днів.
У березні 1772 року її чоловік став правителем герцогства, а Шарлотта, відповідно, герцогинею-консортом. Ернст був освіченим монархом, який сприяв розвитку науки та мистецтв. Шарлотта всіляко підтримувала його починання. Так, обоє були покровителями астрономії в країні. Герцогиня також допомагала в роботі Ф. К. фон Цаху, який від 1786 року очолював нову обсерваторію на горі Зеєберг поблизу Готи, брала участь у 1798 році у Першому європейському астрономічному конгресі, листувалася з видатними астрономами свого часу.
Будучи творчою особистістю, писала музику. Відомі два менуети для клавесину її авторства.
У 1780 році Ернст почав в Готі будівництво літньої дачі для Шарлотти. Будівля отримала назву Тешлоссен. Завершена у 1783 році, вона стала улюбленою резиденцією герцогині.
У квітні 1804 року герцог раптово помер.[1] Розбіжності, що виникли у Шарлотти з її сином Августом, який став новим правителем, змусили її у 1806 році залишити країну. Разом із нею виїхав, залишивши посаду голови обсерваторії, Ф. К. фон Цах, який став при герцогині обергофмейстером. Певний час мешкала у Айзенбергу. Пізніше виїхала на південь. Кілька років жила в Марселі та Генуї.
Пішла з життя у квітні 1827 року в Генуї, переживши всіх своїх дітей, братів та сестер, втім, дочекавшись правнуків, одним із яких став Альберт Саксен-Кобург-Готський. Похована на монументальному цвинтарі Стальєно у Генуї.[2] Її нащадки наразі правлять Великою Британією.
Генеалогія[ред. | ред. код]
Ернст I | Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька | Антон Ульріх | Єлизавета Юліана Гольштейн-Норбурзька | Філіп Гессен-Філіпсталь.jpg) | Катерина Амалія Сольмс-Лаубахська.jpg) | Йоганн Вільгельм | Крістіна Юліана Баден-Дурлахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бернхард I | Єлизавета Елеонора Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Карл I | Кароліна Крістіна Саксен-Ейзенахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Антон Ульріх | Шарлотта Амалія Гессен-Філіпстальська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шарлотта | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ August Beck: Ernst II. Ludwig, Herzog von Sachsen-Gotha und Altenburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 308—313 [1] [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Саксен-Мейнінген [2] [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Саксен-Мейнінген (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Шарлотти Саксен-Мейнінгенської [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ернста Саксен-Гота-Альтенбурзького [Архівовано 9 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
|
