Шарль Сеньобос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шарль Сеньобос
фр. Charles Seignobos
Народився 10 вересня 1854(1854-09-10)
Ламастр
Помер 24 квітня 1942(1942-04-24) (87 років)
Плубазланек
Країна Франція Франція
Національність Франція Франція
Діяльність історик, викладач університету
Alma mater Вища нормальна школа
Галузь історія
Заклад Сорбонна
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчителі Стефан Малларме
Numa Denis Fustel de Coulangesd і Ernest Lavissed
Членство Ліга прав людиниd
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону

CMNS: Шарль Сеньобос у Вікісховищі

Шарль Сеньобос (фр. Charles Seignobos) (10 вересня 1854, Ламастр - 24 квітня 1942, Плубазланек) — французький історик, професор, викладав у Сорбонні.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1854 року в Ламастрі. За дорученням французького уряду у 1877—79 роках вивчав способи викладання історії в німецьких університетах. У 1882 році опублікував дослідження "Феодальний режим у Бургундії до 1360" ("La Régime féodal en Bourgogne jusqu'en 1360"), згодом ряд праць з історії давніх цивілізацій ("Histoire de la civilisation", P., 1884-86; "Histoire des peuples de l'Orient. Histoire grecque. Histoire romaine", 1890). В подальшому вивчав нову історію Європи. У 1897 році видав "Політичну історію сучасної Європи" ("Histoire politique de l'Europe contemporaine. Evolution des partis et des formes politiques. 1814-1896", nouv. éd., v. 1-2, P., 1924-26), у 1921 - "Падіння імперії і встановлення третьої Республіки" ("Le déclin de l'Empire et l'établissement de la III-e République. 1859-1875" (E. Lavisse, Histoire de France, v. 7)), в 1933 році оглядову працю "Відверта історія французької нації" ("Histoire sincere de la nation française"). Йому належать ряд праць з історії міжнародних відносин в новий час, по методології історії, написані з позиції позитивізму, з питань історичної освіти. Історію Сеньобос розглядав не як науку, а як особливий процес пізнання. У своїх історичних творах Сеньобос основну увагу приділяв політичній історії, головним чином парламентської.

У 1913 році написав вступну статтю про Україну "Одна поневолена нація" надруковану в одному з номерів журналу "Аннали національностей" редактором якого був Жан Пелісьє. У цьому номері "Анналів" було опубліковано також статті Михайла Грушевського "Коротка історія України", "Історичний перегляд української літератури", матеріали Сергія Єфремова, Миколи Вороного, Ольги Косач, Лонгина Цегельського. Іван Франко переклав розділ "Сучасна Англія. Нарис розвою її політичного життя 1814 - 1896 рр." із книги Сеньобо "Політична історія сучасної Європи (1814 - 1896)".

Автор праць[ред. | ред. код]

  • "Histoire de la civilisation depuis les tempe préhistoriques jusqu'à nos jours" (1884–1886)
  • "Scènes et épisodes de l'histoire nationale" (1890)
  • "Одна поневолена нація" (1913)
  • "Політична історія сучасної Європи", (1814–1896)
  • "Введение в изучение истории" (СПб., 1899); у співавторстві з Ланглуа.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]