Шекінське ханство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шекінське ханство
Şəki xanlığı
1743 – 1819

Прапор Шекінське ханство

Прапор

Столиця Шекі
Форма правління Абсолютна монархія
Релігія Іслам
Історія
 - У складі Російської імперії з 1813 року
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Шекінське ханство
Історія Азербайджану

Історичні області
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван
Середньовіччя
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу  • Сефевідська держава
Новий час
Азербайджанські ханства

Області:
Каспійська область
Губернії:
Бакинська • Єлизаветпольська • Ериванська

Округи:
Закатальський округ
Новітній час
Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспія

ЗДФР • Березневі події • АДР

Муганська РР • Аракська республіка
Сучасність
Азербайджанська РСР

Азербайджанська Республіка
Чорний січень
Карабаська війна


¹ Більша частина області
перебуває під контролем невизнаної НКР

Портал «Азербайджан»
Ханства північного та південного Азербайджану, XVIII — початок XIX століть [1]

Шекінське ханство (азерб. Şəki xanlığı), — феодальна держава, що існувала у середині XVIII — початку XIX століття на півночі сучасного Азербайджану, в межах історичної області Шекі.

Історія

[ред. | ред. код]

Засновником держави вважається Гаджі Челебі, який очолив у 40-их роках XVIII століття боротьбу за незалежність від влади иранського правителя Надир-Шаха. Остаточно держава отримала самостійність в середині XVIII століття, після смерті Надир-Шаха й наступного послаблення впливу Ірану.

Основою економіки було сільське господарство, переважно шовківництво. Чудова якість шекінського шовку була добре відома за межами ханства.

З кінця XVIII століття у зв’язку із загрозою іранського завоювання шекінські хани шукали покровительства Росії. Відповідно до Гюлістанської мирної угоди, укладеної між Росією та Іраном 1813 року, Шекінське ханство було приєднано до Росії.

У 1819 році ханську владу скасовано і Шекінське ханство перетворено на провінцію, яка 1840 року перейменована на Шекінський повті Каспійської області (з 1859 року — Бакинська губернія, з 1868 року — Єлизаветпольська губернія).

Правителі

[ред. | ред. код]
1. Гаджі Челебі 1747—1755 син кетхуди Курбана, нащадка династії Кара-Кешіш-огли
2. Ага-Кіші-хан 1755—1759 2-й син Гаджі Челебі
3. Гусейн-хан 1759—1780 син Хасан-аги, 1-го сина
Гаджі Челебі
4. Хаджі-Абдулкадір-хан 1780—1783 4-й син Гаджі Челебі
5. Мухаммед-Хасан-хан 1783—1795 1-й син Гусейн-хана
6. Селім-хан 1795—1797 3-й син Гусейн-хана
7. Мухаммед-Хасан-хан (вдруге) 1797—1802 1-й син Хусейн-хана
8. Фаталі-хан 1802—1802 2-й син Гусейн-хана
9. Селім-хан (вдруге) 1802—1806 3-й син Гусейн-хана
10. Фаталі-хан (вдруге) 1806—1806 2-й син Гусейн-хана
11. Джафар-Кулі-хан 1806—1814 колишній хан Хойський
11. Ісмаїл-хан 1814—1819 син Джафар-Кулі-хана

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія Азербайджану. Баку, 1960

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «In Safavi times, Azerbaijan was applied to all the muslim-ruled khanates of the eastern Caucasian as well as to the area south of the Araz River as fas as the Qezel Uzan River, the latter region being approximately the same as the modern Iranian ostans of East and West Azerbaijan.» Muriel Atkin, Russia and Iran, 1780—1828. 2nd. ed. Minneapolis: University of Minnesota Press Press, 2008, ISBN 0-521-58336-5

Посилання

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]