Шерешевський Владислав Леонідович
| Шерешевський Владислав Леонідович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
25 лютого 1964 (60 років) Київ | |||
| Національність |
 Україна | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Сайт | [1] [2] | |||
|
| ||||
Владислав Леонідович Шерешевський (25 лютого 1964, Київ) — український живописець, графік. Живе та працює в Києві.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Київський державний художній інститут (1991). Педагоги з фаху — В. Чебаник, Г. Галинська. Член Спілки художників України з 1992 року. У 1995 став стипендіатом Міністерства культури Німеччини.
Творчість[ред. | ред. код]
За даними аналітиків артринку України, Владислав Шерешевський належить до десятки найуспішніших українських художників[1]. Шерешевського називають анфан террібль українського сучасного арту, порівнюючи його класичний стиль з живописом Федора Кричевського[2]. Дмитро Корсунь, арткритик, історик, живописець, реставратор, куратор артпроєктів, так визначив стиль Шерешевського: «Художник Владислав Шерешевський ніколи не рухається в сторону багнистого абсурду і безвиході. Він скоріше легковажний і насмішкуватий, але не злий і похмурий. Людина для нього — не пляма природи, а домашній космос, скромний самовідданий захисник крихітного родинного вогнища»[3].
Сам Шерешевський зазначає багатошаровість сприйняття своїх робіт: спочатку це гумор, посмішка, потім глядач вбачає парафрази з класичного живопису, як-от Рафаель, мотиви «великого» Вермеєра, сєровські мотиви . «Але головне — в синтезі того і цього у картинах. Завдяки такому поєднанню смішне може водночас видаватися ще й сумним. Та це вже — для тих, хто зовсім розуміє», — каже художник[2].
Шерешевський з посмішкою дивиться на фантастичний, алогічний, абсурдний, але привабливий для нього світ. Він іронізує над історією і політикою, рекламою і телебаченням, релігією і національною ідеєю, поєднуючи мало сумісні сюжети і догми. Навіть самі назви картин кажуть про широкий діапазон тем, яких торкається художник: «Смерть галеристки», «Чистотайд», «Джобс», «Христос і гуцули», «Перший національний», «Система Станіславського», «Де кілька», «Зняття з хреста», «Андроїди», «Молодий Шевченко у художника Шерешевського», «Аліса», «Самсунг», «Сім сорок», «Модест Петрович», «Б. Г.», «Нестор Іванович», «Вконтакте», «Плебейсціт», «Раша тудей»[4].
Головними особливостями живопису Шерешевського є великі мазки, фактурність і копіткість в опрацюванні деталі. Його роботи виконані не лише в реалістичній традиції (станковий живопис), але також і в естетиці примітивізму, гротеску, постмодерністської іронії і самоіронії, неопоп-арту.
Живопис[ред. | ред. код]
Виставки різних років.
- 2008 ЖД (Женский день) галерея «Триптих»
- 2007 галерея «да Винчи», Київ, Україна, (каталог), «Кули нария», «White gallery», Київ, Україна, (каталог)
- 2006 «Красота спасёт мир», галерея «Триптих», Київ, Україна, (каталог)
- 2005 «Заветы мастеров» (разом з М.Вайсбергом) — галерея «Ателье Карась», Київ, Україна
- 2004 «Сцени», галерея «L-ART», Київ, Україна, «Animals весной», галерея «Триптих», Київ, Україна
- 2003 галерея «Ателье Карась», Київ, Україна, (каталог), «Способы передвижения», галерея «Триптих», Київ, Україна, (каталог)
- 2002 «Ход коня». Галерея «Триптих» (Київ, Україна), виставка у Національному Банку України (Київ, Україна)
- 2000 «Подарки». Галерея «Ателье Карась» (Київ, Україна), Галерея «Тадзио» (Київ, Україна)
Виставка «Піпл» (2015) — один з найвідоміших проєктів художника. Це проєкт про реалії українців. Владислав Шерешевський правдиво і з гумором розповідає про війну, про надію, про любов і про те, які протилежні речі можуть стояти за словом «людина». Художник так пояснює ідея цієї виставки: «На ідею для виставки мене наштовхнуло місце розташування галереї „Мистецька збірка“. Вона знаходиться між музеями російського і західного мистецтва. Я вирішив символічно показати, як в українській культурі переплелися західні і східні елементи. Після відвідання голадських музеїв виникла ідея написати свій варіант малих голландців: великі форми на сучасний лад. Далі я захотів відповісти чимось зі сходу. Тому в мене з'явились картини: східна Україна, яка вона зараз, її мешканці. Виставка вийшла на європейський манер, але з певним орієнтальним кітчем»[5].
У квітні 2018 року в Центральному будинку художника в Києві відбулася виставка Шерешевського «Свіжи на». Дмитро Корсунь писав про Шерешевського:
«В живопису, що носить підпис Шерешевського, завжди знаходиться місце для підміни, виверту, імплантованої цитати, симуляції, сміховинної плутанини. Тільки на його картині можуть бути поєднанні в єдине стильове ціле Репін і Ван Гог, Едуар Мане і Клод Моне, голландський натюрморт і розбурхане море епохи романтизму…
Владислав — майстер гротеску, смішного, в'їдливого. Його гротеск несе в собі сучасний міський фольклор, політичну злобу дня, пістрявий карнавал студентського гуртожитку. Художник вміє весело перетрусити все те, що називається загальнокультурними надбаннями. У нього вони проходять загальну перевірку на здоровий глузд і життєздатність. Дивлячись на подібний опус, чомусь розумієш, що світ вцілів, бо сміявся. Шерешевський — це художник- сміхач»[6].
Роботи в музеях та галереях[ред. | ред. код]
Твори знаходяться в музеях та приватних колекціях США, Ізраїлю, Греції, Швеції, Італії, Польщі, Німеччини (фірма «Даймлер Бенц», муніципальна галерея Мюнхена, Міністерство культури Баварії), України (Музей мистецтв України) та інших країнах світу.
Громадянська позиція[ред. | ред. код]
Говорячі про теми своїх робіт, художник зазначає: «Ти розумієш, помаранчева революція мало на мене вплинула в плані творчості або інтересу до політики. А остання за часом — дуже сильно. Ось я і пишу те, про що думаю, про те, що мене найбільше хвилює. І впевнений, що саме „політичний“ живопис і залишиться в історії! Він створений тут і зараз — людиною, яка сама бере участь у подіях. Ця правда, цей настрій не повториться»[2]. Таку позицію поділяли інші відомі художники, як-от М. Вайсберг, О. Белюсенко, О. Придувалова, які також «документували на полотні» українські події 2013—2014 років.
«Рашатудей»[ред. | ред. код]
Картину «Рашатудей» Шерешевський намалював у 2015 році. Про неї журналіст Альберт Цукренко написав: "Теми російської сучасності зустрічалися у Шерешевського і раніше, але нечасто, і подавалися зазвичай в якомусь нейтрально-понурому ключі, як щось минуле і вже малоцікаве. Тепер же зовсім не так: у нових «російських мотивах» у Шерешевського з'явилася емоція, пристрасть — з сильним знаком мінус. Це огида, жах, глузування — в картині «Рашатудей», наприклад. Коротше кажучи, автор розставляє акценти просто і прямо, без оцих ось «можлива й альтернативна точка зору»[7].
У 2015 році З.Прилєпін, відомий російський письменник, українофоб і терорист, учасник терористичних збройних формуваннях на окупованій території Донбасу, написав у своєму блозі ЖЖ: «…и вот я, всё понимающий про Украину, даже любящий её, уважающий право замайданных украинцев петь как им нравится, вдруг чувствую в себе непоборимое желание въехать в Киев на первом танке. Найти Шерешевского, где-нибудь за полотнами его музея, и ласково спросить: — Ну, покажи картины-то… где там у тебя? Крымтудей, крымсюдей? Х.йло, муйло, Голландия? Что ты там намалевал, блядь, извлекай. Будем любоваться. Вот тут пришёл шахтёр, матрос, нацбол, боец из породы моторол — они тоже будут посмотреть»[8].
Іншим прикладом реакції російських «мистецьких кіл» є допис архітектора і фотографа Євгена Григор'єва, назвавшего Шерешевського «живописцем-фашистом»:
«Жанровые же произведения Шерешевского, к коим относится и описываемый здесь „Рашатудей“ — увы, показался нам вовсе набором каких-то сюжетных бессмыслиц, впрочем, так же безобразно нарисованных, приводить которые мы не посчитали нужным. Будет желание — увидите»[9].
Посилання[ред. | ред. код]
- В.Шерешевский. Золотой альбом. Альбом, присвячений 25-річчю виставкової діяльності в Україні і за кордоном.
- Владислав Шерешевський. Альбом
- Сучасне мистецтво. Художники України. Владислав Шерешевський Альбом 05, Альбом 05-01, Альбом 05-02.
- Владислав Шерешевський: Я борюся з впливом мас-медіа своїми картинами [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] Інтерв'ю порталу Zaxid.net, 2.03.2010.
- Владислав Шерешевский: «Девушки на моих выставках белье не срывают и в картины не кидают… А хотелось бы!» [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] Проєкт Владислава Шерешевского MediaFace на форуме Art Kyiv Contemporary VIII в столичном музее «Мистецький Арсенал».
- Художник Владислав Шерешевский: «Бороться с профанацией, маскирующейся под „современное искусство“ бесполезно, но…» Інтерв'ю. 10.10.2014
- О. Смаль. Гіпермаркет Шерешевського [Архівовано 16 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Владислав Шерешевський: Або ти ватник, або людина [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] Стаття Альберта Цукренко про виставку В.Шерешевського «Піпл», 19.03.2015.
- Художник Влад Шерешевський намалював Росію і Україну [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] Про виставку «Піпл». 19.03.2015.
- Владислав Шерешевский: «Ну, я же не Лобода! Не поеду в Москву ни за какие коврижки» Виставка «Доробок 13—17» у Музеї історії Києва. Інтерв'ю. 2.06.2017.
- Шерешевський сміється [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] Виставка «Доробок 13—17» у Музеї історії Києва. 14.06.2017
- Радикальна іронія. У Києві відкрилася виставка художника Владислава Шерешевського. [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.] Роксана Рублевська, артжурналіст. 10 жовтня 2017.
- «Весь у білому» Владислав Шерешевський [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] Персональна виставка у ЦСМ «Білий світ».
- В «Музеї Історії Києва» Владислав Шерешевський представив творчий доробок за останні 5 років [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] Стаття мистецтвознавця Леоніда Хомякова про творчість В.Шерешевського. 31.05.2017.
- Рядом никого не стояло. 111 слов о Шерешевском в ЦДХ [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] Про виставку «Свіжи на». Марина Полякова. In Kyiv, 17.04.2018
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Владислав Шерешевський. Львівський Палац Мистецтв. 2009. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ а б в Ганна Пароваткіна (14.06.2017). Шерешевський сміється. У Музеї історії Києва відкрилася виставка «Доробок 13—17». «День». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Дмитро Корсунь про Владислава Шерешевського. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Олег Смаль (19.04.2013). Гипермаркет Шерешевского. ZN.UA. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Владислав Шерешевський - «Піпл». VOLOSHYN GALLERY. 18.03.2015. Архів оригіналу за 17.04.2018. Процитовано 16.04.2018.
- ↑ Владислав Шерешевський - «Свіжи на». Національна спілка художників України. 12.04.2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Альберт Цукренко (2.04.2015). Владислав Шерешевський: Або ти ватник, або людина. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Захар Прилепин (21.03.2015). Всё понимаю, всё. livejournal.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Євген Григор'єв (2015). Художник Шерешевский, - "Сейчас так: либо ты ватник, либо человек". lacamorra. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.