Шовкова Протока
| село Шовкова Протока | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Луганський район |
| Громада | Лутугинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44060030300058598 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1680[1] року |
| Населення | 361[1] особа |
| Площа | 0,232[1] км² |
| Густота населення | 1556,03[1] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92043[1] |
| Телефонний код | +380 6436[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°18′15″ пн. ш. 39°15′19″ сх. д. / 48.30417° пн. ш. 39.25528° сх. д.Координати: 48°18′15″ пн. ш. 39°15′19″ сх. д. / 48.30417° пн. ш. 39.25528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
177[2] м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92040, с.Оріхівка, вул.Леніна, 294[1] |
| Карта | |
  Шовкова Протока | |
 Шовкова Протока | |
| Мапа | |
| |
Шовкова Прото́ка — село в Україні, у Лутугинській міській громаді Луганського району Луганської області.
Населення становить 361[1] осіб.
Назва[ред. | ред. код]
Перша згадка про село датується 1680 роком, коли воно ще носило назву Голубівка. З 1925 року село називалось Шовковий Проток, а сучасна назва існує з 1950 року.[1]
Історія[ред. | ред. код]
У XVIII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомий як «Шовковий Протік на річці Луганчику».
За даними на 1859 рік у власницькому селі Шовкова Протока (Голубівка) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 306 осіб (158 чоловіків та 148 жінок), налічувалось 47 дворових господарств[3].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Кам'янської волості мешкало 486 осіб, налічувалось 64 двори, відбувався щорічний ярмарок[4].
На початок 1908 рік село входило до складу Першозванівської волості, населення зросло до 830 осіб (443 чоловічої статі та 387 — жіночої), 128 дворових господарств[5].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 361[1] особа.
Рідною мовою назвали[6]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 246 | 68,14 % |
| російська | 115 | 31,86 % |
Джерела[ред. | ред. код]
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Погода в селі Шовкова Протока [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Облікова картка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 15 травня 2013.
- ↑ Погода в селі Шовкова Протока. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 12 липня 2008.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2263) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - 044 ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 16 травня 2013.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||