Шок (медицина)
Шок | |
---|---|
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | MG40 |
МКХ-10 | |
DiseasesDB | 12013 |
MedlinePlus | 000039 |
eMedicine |
emerg/531 (Геморагічний шок) med/285 (Кардіогенний шок) emerg/533 (Септичний шок) |
MeSH | D012769 |
Shock (circulatory) у Вікісховищі |
Шок — гострий патологічний стан, що виникає через невідповідність перфузії потребам тканин та може призводити до смерті. Характеризується синдромом поліорганної недостатності — зростальним пригніченням усіх життєвих функцій організму: діяльності центральної та вегетативної нервовових систем, кровообігу, дихання, обміну речовин, функцій печінки та нирок.
Етіологія[ред. | ред. код]
Виникнення шоку пов'язано з тим, що в організмі наявний обмежений об'єм крові, яка циркулює в певному обсязі судин, здатних розширюватися і звужуватися. Виділяють такі причини виникнення шокового стану:
- Різке зменшення об'єму крові (крововтрата);
- різке збільшення обсягу судин (розширення судин у відповідь на сильний біль, гіпоксію, потрапляння алергену) джерело? 2017.12.12;
- нездатність серця виконувати покладену на нього роботу (гострий інфаркт міокарда, забій серця при падінні, «перегинання» серця при напруженому пневмотораксі).
Тобто, іншими словами, шок — це стан організму, при якому він раптово стає нездатний забезпечити свої потреби в кровообігу.
Прояви шоку[ред. | ред. код]
- Знижений кров'яний тиск аж до повної його відсутності;
- почастішання пульсу понад 90 ударів на хвилину, пульс стає слабким, «м'яким», «ниткоподібним»;
- почастішання дихальних рухів: людина в спокої дихає так, ніби виконує навантаження;
- різка слабкість: людина не в змозі рухатися, іноді — навіть вимовляти слова;
- блідість шкіри: вона набуває блідо-жовтого або блідо-синюватого відтінку;
- відсутність сечі (анурія);
- різний ступінь порушення свідомості аж до втрати; відсутність реакції на біль.
Шок далеко не завжди призводить до швидкої смерті: частіше він розвивається поступово — протягом хвилин, десятків хвилин або навіть декількох годин. При цьому перераховані симптоми проявляються і прогресують в наведеному вище порядку. Слід розуміти: на чим-більш ранній стадії надано медичну допомогу, тим більше шансів врятувати людину. Якщо потерпілий вже без свідомості і не реагує на біль, то врятувати його в екстремальних умовах практично неможливо.
Також слід враховувати те, що шок може бути спричинений кількома факторами одночасно: наприклад, при травмі відбувається і втрата крові, і розширення судин через вкрай сильний біль; або виникає пневмоторакс із зміщенням серця і аорти, і виникає внутрішня кровотеча. У таких ситуаціях шанси врятувати людину в умовах гір також практично нульові, але швидке транспортування такого потерпілого до лікарів значно підвищує шанси на виживання.
Класифікація[ред. | ред. код]
У залежності від причини розрізняють:[1][2]
- Гіповолемічний шок
- геморагічний шок
- травматичний шок (больовий шок)
- опіковий шок
- холодовий шок
- Кардіогенний шок
- Перерозподільний або дистрибутивний шок
- анафілактичний шок
- септичний шок (токсико-інфекційний шок)
- гемотрансфузійний шок
- нейрогенний шок
- Позасерцевий обструктивний шок
- Поєднаний шок (комбінований)
Виділяють також окремо Ендокринний шок (тиреотоксичний криз, гіпотиреоїдний шок, гостра надниркова недостатність), однак за механізмами виникнення це поєднані шоки.
За клінічним перебігом:
- Легкий
- Середній
- Тяжкий
Для визначення ступеня шоку, окрім клінічних даних, можна використовувати розрахунковий метод, наприклад за шоковим індексом.
Гіповолемічний шок[ред. | ред. код]
спричинений значною втратою об'єму циркулюючої крові (ОЦК), що може бути зумовлено кровотечею або іншими причинами.
- Геморагічний шок зумовлений власне крововтратою. Окремі його випадки:
- травми (травматичний шок),
- шлунково-кишкова кровотеча (виразкова хвороба, кровотеча з пухлини), кровотеча з розширених вен стравоходу при портальній гіпертензії.
- масивні менструальні кровотечі.
- Негеморагічний шок через:
- втрату рідини з шлунково-кишкового тракту (блювання та діарея, наприклад при холері, тяжкому сальмонельозі, деяких харчових отруєннях, ротавірусній інфекції у дітей, тощо);
- поліурію — значне сечовиділення (цукровий діабет, вживання діуретиків, нецукровий діабет);
- втрату рідини в «третій» простір, що не обмінюється рідиною ні з внутрішньоклітинним, ні з позаклітинним простором: підшкірну клітковину при опіках, сибірці, просвіт шлунково-кишкового тракту при гострій кишковій непрохідності), позаочеревинний простір при гострому панкреатиті;
- втрати рідини з випаровуванням (гарячка, опіковий шок), які не встигають компенсувати. Цю причину особливо часто спостерігають у дітей, тому що в них більше співвідношення площі до маси тіла.
Кардіогенний шок[ред. | ред. код]
виникає при первинному зниженні насосної функції серця:
- гострий інфаркт міокарда;
- міокардит;
- кардіоміопатія;
- клапанна патологія;
- контузія серця;
- порушення ритму;
- аневризма серця.
Перерозподільний або дистрибутивний шок[ред. | ред. код]
зумовлений відносною невідповідністю об'єму циркулюючої крові і судинного русла (через розширення судин нормально об'єму крові стає недостатньо)
- анафілактичний чи анафілактоїдний шок;
- септичний шок[3]
- гемотрансфузійний шок
- нейрогенний шок (спінальна травма — тяжке ураження спинного мозку, але не спінальний шок);
- отруєння чи передозування певними препаратами, що розширюють судини.
Позасерцевий обструктивний шок[ред. | ред. код]
розвивається через екстракардіальні перепони кровотоку:
- тампонада перикарда (важливішою є швидкість накопичення рідини в просторі перикарду, аніж її кількість),
- напружений пневмоторакс,
- аортальний стеноз — звуження аортального отвору серця,
- тромбоемболія легеневої артерії.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анестезіологія та інтенсивна терапія (підручник)/ Ф.С.Глумчер та інш.. К.: ВСВ "Медицина", 2021. 360 с. ISBN 978-617-505-885-5. ЗМІСТ С.240-254
- ↑ Анестезіологія та інтенсивна терапія. / Під ред. професора І. П. Шлапака. — К.: Ніка Принт, 2013.
- ↑ В. М. Буянов. Перша медична допомога. — М.: Медицина, 1987.[сторінка?]
Джерела[ред. | ред. код]
- Анестезіологія та інтенсивна терапія (підручник) в 2-х тт. (під ред. професора І. П. Шлапака. — К.: Ніка Принт, т.1 — 2013—550 с., К.: Фенікс — т.2 — 2015—486 с. ISBN 978-966-8578-19-9 (І том); ISBN 978-966-136-238-2 (ІІ том). [сторінка?]
- Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник/Л. П. Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6.- C.209-210
Посилання[ред. | ред. код]
- Шок [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.]; Шоковий орган [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
|