Щітківський Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щітківський Іван
Народився 1866
Помер 1942
Діяльність історик
Alma mater Київська духовна семінарія

Іван Іванович Щіткі́вський (1866 — 1942) — український культурний і громадський діяч. Голова Комітету зі спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку у Киє­ві (з 1908).

Життєпис[ред. | ред. код]

Випускник Київської духовної семінарії (1887). Гласний Київської міської думи. Був членом багатьох думських комісій: берегової, земельної, садової, влаштування школи з садівництва та городництва. Мешкав у Києві у двоповерховому будинку на вул. Полтавській, 4, спорудженому за проєктом архітектора Василя Кричевського. Володів значною нерухомістю у Києві. 1911 року очолив Об'єднаний комітет Полтавського губернського земства та Київського думського комітету, котрий опікувався встановленням пам'ятника Т. Шевченку у Києві.

1918 року — службовець банку Київського міського кредитного товариства. Науковий співробітник ВУАН, секретар Комісії історії Києва і Правобережжя при ВУАН. Скарбник редакції та упорядник архіву часопису «Україна».

На початку 1930-х років разом з Сергієм Шамраєм та Михайлом Карачківським намагався врятувати науковий архів Історичних установ ВУАН. У грудні 1940 року звернувся до Рукописного відділу Бібліотеки АН УРСР із клопотанням прийняти на зберігання рукописні матеріали Об'єднаного комітету Полтавського губернського земства та Київського думського комітету.

Наприкінці життя мешкав у Києві у страшних злиднях. У січні 1942 року Український комітет взаємодопомоги клопотався про надання допомоги Іванові Щітківському.

Автор низки праць із києвознавства та шевченкознавства. Підтримував зв'язки з багатьма відомими українськими діячами, зокрема з Михайлом Грушевським, Михайлом Коцюбинським, Василем Кричевським, Олександром Русовим, Євгеном Чикаленком та багатьма іншими.

Іван Щітківський відійшов у засвіти у 1942 році. Похований на новому Байковому цвинтарі.

Праці[ред. | ред. код]

Праці з історії Києва у видавництві ВУАН:

  • «Пам'ятник Т. Шевченкові в Києві та київська адміністрація» (1925),
  • «Невідомий архітектурний твір академіка О. В. Беретті в Києві» (1930),
  • «До історії забудування Києва на початку XIX ст.» (1930).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]