Юзеф Бялиня-Холодецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Домінік Бартломей Бялиня-Холодецький
Юзеф Бялиня-Холодецький
Ім'я при народженні пол. Józef Białynia Chołodecki
Псевдо Юзеф Бялиня-Холодецький
Народився 15 серпня 1852(1852-08-15)
с. Ставки
Помер 30 січня 1934(1934-01-30) (81 рік)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Польща Польща
Національність поляк
Діяльність історик, письменник, громадський активіст
Відомий завдяки письменник, історик
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов польська
Учасник Польське повстання 1863—1864
Членство Галицьке Товариство Музичне, Polskie Towarzystwo Heraldyczned, Польське наукове товариство у Львові, Society of Friends of Science in Przemyśld, Історичне товариство у Львові, Society of the Polish Mourning Crossd, Polish Society for the Care of Heroes' Gravesd і Towarzystwo Szkoły Ludowejd
Попередник Целестин Холодецький
Конфесія римокатолик
Рід Q63532370? і Chołodecki familyd
Батько Celestyn Chołodeckid
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Хрест 70-ліття Січневого повстання
Пам'ятний знак «Орлята»
Ювілейна медаль 50 - річчя правління Франца Йосифа для цивільних осіб і державних службовців Ювілейний хрест 1908 року для цивільних осіб
Герб
Герб

Юзеф Домінік Бартоломей Бялиня-Холодецький гербу Бялиня (пол. Józef Dominik Bartłomiej Białynia-Chołodecki; 15 серпня 1852, Ставки, нині Яворівський район, Львівська область — 30 січня 1934, Львів) — польський письменник, історик, учасник Січневого повстання 1863 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 серпня 1852 року в селі Ставки в Галичині (тоді Австрійська імперія, нині Яворівський район, Львівська область, Україна) у польській родині, нащадків шляхти. Матір — Емілія Сетті де Форлі.[1]

Представники родини Холодецьких, що володіла, зокрема, Цецівкою,[2] були польськими патріотами: батько Юзефа Целестин (надлісничий державних лісів[1]) брав участь у двох повстаннях і був ув'язнений; а також інші близькі родичі, наприклад, його рідний стрийко Томаш Холодецький, ветеран листопадового повстання, який після тривалого ув'язнення помер від тяжкої форми грипу. У віці 11 років Юзеф брав участь у Січневому повстанні 1863 року як кур'єр, переважно по околицях Львова.

Він навчався у Стрию в початковій школі. У 1867 році помер батько. Сім'я Холодецьких переїхала до Львова, де Юзеф продовжив навчання у вищій школі (на сучасний манер — середня школа). У 1867 році ще як учень вищої школи вступив до лав польської підпільної студентської організації, яку згодом викрила австрійська влада, водночас заборонивши діяльність. 10 жовтня 1870 року склав випускні шкільні іспити у львівській вищій школі.

У 1870 році вступив до Львівського університету, де вивчав право й закінчив студії у 1874 році. Також був найактивнішим членом товариства «Академічна читальня» (пол. «Czytelnia Akademicka»), брав активну участь у багатьох польських організаціях регіону.

Почав працювати ще під час навчання в гімназії (приватно читав лекції). У 1873 році, за рік до отримання диплома юриста, подав прохання про посаду до дирекції Львівської пошти. Його скерували на практику в поштові уряди в Черлянах, в містечку Нижневі, місті Станиславові й, нарешті, у Львові.[1]

У Чернівцях став співредактором видання «Gazeta Polska», а також став членом ради «Czytelnia Polska» та заснував бібліотеку. У 1880 році став регіональним директором комісарів поштової служби у Чернівцях. Швидко піднявся до щаблях поштової служби, поки не став директором облікового департаменту львівської поштової служби.

У 1885 році видав працю «Przeszłość Towarzystwa Polskiego Bratniej Pomocy i Czytelni Polskiej w Czerniowcach». Свої перші літературні твори, книги та брошури друкував у виданні «Gazeta Polska». Під псевдонімом Валентій Цвік у 1884 році видав книгу про історію Буковини, у 1885 році — дослідження з історії польського флоту і польської артилерії в 1885 році та у 1888 році — біографію Генрі Шмітта. На початку 1900-х років друкувався ще під псевдонімом Бела Рембович. Він використовував вигадане ім'я, побоюючись репресій з боку австрійської влади. Нарешті, як відзнака за його літературну діяльність, йому надали право на видання книг під своїм власним ім'ям.

Знову повернувся до Львова. У Львові Холодецький приєднався до численних організацій, зокрема, став президентом Поштового клубу, і він зміг створити ще багато інших організацій, які були здатними виступити на його підтримку. Він в усній формі «напав» на президента львівської служби пошти пана Сеферовича, у 1906 році через його активну діяльність у цій організації. Президент хотів дискредитувати його, але Холодецький заперечив свою провину та звинуватив Сеферовича у наклепі.

Холодецький був відомим у багатьох інтелектуальних колах та організаціях, у тому числі — Організація польської освіти, Геральдичної організації, дослідницької організації у Перемишлі, Товариство любителів минулого (історії) Львова і саме цим товариством було надруковано багато з його найвідоміших та знаменитих історичних праць.

Між 1902 та 1908 роками був «радником» президентів міста Львова. Під час першої світової війни ув'язнений царською владою та відбував заслання в Києві. У 1918—1920 роках брав участь в «обороні» Львова під час польсько-української війни. Він також створив архів першої світової війни у Львові.

Багато праць Холодецький було на тематику польського Листопадового повстання 1830 року та Січневого повстання 1863 року. Він написав також біографії багатьох видатних осіб, які віддали життя у боротьбі Польщі за незалежність. Крім того, Юзеф Холодецький був літописцем історії роду Холодецьких. Юзеф Холодецький помер у віці 81 року 30 січня 1934 року та похований на полі № 60 Личаківського цвинтаря у Львові.

Праці[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Lewicki K. Chołodecki Białynia Jozef Dominik (1852—1935)… — S. 403.
  2. ↑ Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — S. 119. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Czołowski A. Miesięcznik Heraldyczny. — 1935. (пол.)
  • Lewicki K. Chołodecki Białynia Jozef Dominik (1852—1935) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1937. — T. III. — S. 403—404. Reprint. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989. — ISBN 8304032910. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Бялиня-Холодецький&oldid=35282287