Юрій Коріятович
| Юрій Коріятович | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1363 — 1374 | |||
| Співправитель: | Олександр Коріятович | ||
| Попередник: | Федір Дмитрович | ||
| Наступник: | Олександр Коріятович | ||
| |||
| весна 1374 — осінь 1374 | |||
| Попередник: | Стефан I Мушат | ||
| Наступник: | Петру I Олександр Добрий | ||
| Народження: |
приблизно 1346 Васлуй, Румунія | ||
| Смерть: |
1375 або 1377 Васлуй (місто) | ||
| Рід: | Коріятовичі | ||
| Батько: | Коріят-Михайло | ||
| Діти: | Анна | ||
Юрій Коріятович (нар. ? — пом. близько 1375, Васлуй) — подільський князь, короткочасно молдовський господар. Представник роду Коріятовичів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Вважається найстаршим сином князя Коріята Гедиміновича.
Столицю мав у місті Смотричі, в 1374 р. збудував місто-фортецю Кам'янець, разом з братом Олександром Покровську замкову церкву, надав йому магдебурзьке право. Був одружений з донькою Лацька Молдовського — внучкою першого молдовського господаря Богдана I.
До 1374 був запрошений на князювання до Молдови, збудував столицю в Сучаві. 3 липня 1374 р. Юрій Коріятович видав в Берладі грамоту, на якій він вказаний, як правитель Молдовської землі. Вказаний в Молдовському літописі як засновник грецької православної Митрополії в місті Сучаві з юрисдикцією в Охриді; до того часу молдовська церква була залежною від Галицької митрополії (до 1371 р. єпископства). Також перший молдовський митрополит був з Охриду.
Помер в монастирі Василів (Васильків), де також був похований[джерело?]. У 1575 р. там ще була його могила. В наш час ніякі дослідження не проводились.
Ототожнення з Югою Безногим[ред. | ред. код]
В історичних джерелах має місце плутанина між господарем Молдавії у 1399—1400 роках Югою Безногим та подільським князем Юрієм Коріятовичем, який також був господарем Молдавії у 1374 році. Плутанина виникла через те, що Юга — це адаптований у румунській місцевості варіант руського імені Юрій. Крім того, Юга міг бути охрещений на честь Юрія Коріятовича, оскільки його мати Анастасія була княгинею литовського походження[1].
Нащадки[ред. | ред. код]
- Анна — княгиня подільська (пом. 2 листопада 1418) — була дружиною молдовського господара Олександра Доброго. Від цього шлюбу було 3 дітей:
-
Олександр Добрий та Анна Княгиня Подільська (Сучавський монастир) -
Сучава -
Церква Св. Георгія в Сучаві -
Церква Св. Георгія в Сучаві (реставрована) -
Руїни княжого замку в Сучаві -
Кам'янець-Подільський
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Documenta Romaniae Historica A. Moldova, vol. I (1384—1475), Institutul de Istorie și Arheologie A.D. Xenopol, Editura Academiei Republicii Socialiste România, București, 1975, p. 7
Джерела[ред. | ред. код]
- Михайловський В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К., 2010. — № 4 (493) (лип.—серп.). — С. 4—15. — ISSN 0130-5247.
- Австрійсько-угорська монархія. — Відень, 1899. — С. 70.
Ресурси з мережі[ред. | ред. код]
| Попередник Федір Дмитрович |
|
Князь подільський 1363-1374 разом з братами |
|
Наступник Федір Коріятович |
| Попередник Стефан I Мушат |
|
Господар Молдовського князівства 1374 1399-1400 |
|
Наступник Петру I Олександр Добрий |
| ||||||||
| ||||||||