Яблонська Олена Нилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Нилівна Яблонська
Народження 28 серпня 1918(1918-08-28)
Смоленськ
Смерть 25 березня 2009(2009-03-25) (90 років)
  Київ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр побутовий жанр, індустріальний пейзаж
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художниця
Напрямок реалізм
Відомі учні Лящук Тимофій Андрійович, Багаутдінов Рем Махмудович, Фальчук Фелія Яківна, Галинська Галина Іванівна, Титова Ольга Геннадіївна, Бородай Василь Захарович, Кочетков Іван Семенович і Плесовська Олександра Юхимівна
Працівник Київський державний художній інститут і Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Звання Заслужений художник України
Нагороди Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олена Нилівна Яблонська (28 серпня 1918, Смоленськ — 25 березня 2009, Київ) — заслужена художниця України, живописиця, графік, авторка ілюстрацій до дитячих книг.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Смоленську, в родині художника, графіка і викладача словесності Нила Олександровича і Віри Георгіївни Яблонських. З 1928 року сім'я року жила в Одесі, у 1930 році потрапила до Кам'янця-Подільського. Яблонські здійснили невдалу спробу перейти кордон, після цього переїхали в Луганськ.

Першим учителем для Олени став її батько. В 1934 році вступає у Київський художній технікум і проходить трирічну програму за один рік.

У 19351941 роках навчалася у Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), клас Костянтина Єлеви, також у Федіра Кричевського, Олексія Шовкуненка, Петра Котова. Дипломна робота Яблонської називалася «Купання дітей в Дніпрі».

У 1940 році вийшла заміж. З початком німецько-радянської війни евакуювалася в Саратовську область, де до звільнення Києва працювала обліковцем. Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Відомість отримала після представлення картини «Відбудова домни» на першій післявоєнній виставці у Москві в 1945 році. З 1946 року — учасниця республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок. Член Спілки художників УРСР з 1944 року.

У 1944—1947 роках викладала в Київському художньому інституті, у 1945—1975 — в Республіканській художній середній школі імені Т. Г. Шевченка.

Авторка ілюстрацій до дитячих книг, 20 років пропрацювала у видавництві «Веселка».

Могила Олени Яблонської та її чоловіка, Байкове кладовище

Працювала в галузі станкового малярства та плакату. Яблонська поєднувала побутовий жанр з індустріальним пейзажем, малювала пейзажі, натюрморти, тематичні полотна («Відбудова домни» — 1945, «У рідному гайочку» — 1964, «Серпень» — 1967, «Квітень» — 1970, «Літо» — 1971, «Хрещатик», «Вродили яблука», «Цвіте мак», «Гуси»).

У 1977 році Олені Яблонській присвоєно звання «Заслужений художник України».

З 1990 році відбувся ряд персональних виставок у Києві. Експонувала твори у Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії.

Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Луганському художньому музеї, Музеї сучасного образотворчого мистецтва в Києві, інших, та приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Канади, США.

Писала картини до 89 років, поки не втратила зір. Померла у 90-річному віці 25 березня 2009 року. Похована разом з чоловіком на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Родина[ред. | ред. код]

Сестра Тетяни Яблонської та Дмитра Яблонського. Дружина живописця Євгена Волобуєва, мати художників Наталії та Євгена Волобуєвих.

Окремі твори[ред. | ред. код]

Картини:

  • Відновлення домни (1945)
  • У рідному гайочку (1964—1965)
  • На Криворіжжі (1964)
  • Серпень (1967)
  • Копички (1968)
  • Квітень (1970)
  • Літо (1970)
  • «Прибирання сіна в Седневі»

Ілюстрації до книжок:

  • «За лісом, за пралісом золота діжа сходить» І. Сенченка (1965)
  • «Я малий собі гуцулик» В. Ладижця(1966)
  • «Сонячний ранок» В. Морданя (1966)
  • «Катруся вже велика» Н. Забіли (1966)
  • «Дід Мазай і зайці»
  • «Хитрий лис фарбує ліс»
  • «Читаночка»,
  • «Кую, кую чобіток»
  • «Малятам-соколятам»
  • «Барвиста книжка»
  • «Загадки»
  • «Ластівка з Лужиці»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Яблонські // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 673
  • Яблонська Олена Нилівна (1918—2009)
  • Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Художники України: 100 видатних імен. — К.: АртЕк, 2007. — C. 463—466. ISBN 966-505-134-2
  • Крони українського саду. Олена Яблонська. Ескіз у сутінках епох. // Дзеркало Тижня. № 30(709), 16 серпня 2008. С. 11.
  • Олена Яблонська малює тільки радість. Демократична Україна. 2006.
  • Виставка Олени Яблонської відкрилася в Києві. 5 канал. 29 серпня 2008.[недоступне посилання з серпня 2019]
  • ЯБЛОНСКАЯ Елена Ниловна. книгидетства.рф. 24.01.2013. (рос.)
  • Яблонская Елена Ниловна 1918—2009 г.г., Nostalgie (рос.)
  • 28 августа (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]