Якимівський професійний аграрний ліцей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якимівський професійний аграрний ліцей
Тип Професійно-технічний навчальний заклад
Країна  СРСР
Розташування Українська Радянська Соціалістична Республіка
геокоординати не задано:
Девіз Робимо світ кращим ніж він є!
Засновано 1930
Адреса 72502, Запорізька область, смт Якимівка, вул. Чкалова, 7
Сайт yapal.ukr.school

Державний навчальний заклад «Якимівський професійний аграрний ліцей» — заклад професійно-технічної освіти, що готує кваліфікованих робітників для агропромислового комплексу та підприємств громадського харчування, у смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області.

Найменування[ред. | ред. код]

Повна назва:

  • Державний навчальний заклад «Якимівський професійний аграрний ліцей»

Скорочена назва:

  • ДНЗ "ЯКИМІВСЬКИЙ ПАЛ"

Історія[ред. | ред. код]

Історія навчального закладу починається з 1930 року під назвою «однорічна школа ударників механізації сільського господарства». Школа входила до складу дослідницької станції, як відділ підготовки сільськогосподарських кадрів. Згодом школа стала самостійним навчальним закладом — школою механізації зі своєю матеріально – технічною базою, яка нараховувала два комбайни «Комунар», два комбайни «Сталінець», два плуги, дві сівалки, два культиватори, та двох коней. Також з державного фонду було виділено 10 га землі. У 1936-1937р. збудовані майстерні, у яких налагодили виробництво пашельників різних профілів, що реалізовували на МТС.

Під час Великої Вітчизняної війни навчальний корпус та майстерні були зруйновані, і лише у 1946 році почалося відродження навчального закладу. В цей час школа механізації почала готувати спеціалістів широкого профілю: комбайнерів, трактористів, бригадирів тракторних бригад, заправників машино – тракторних станцій для всієї республіки. Один з перших випускників післявоєнних років Добришин В.П. був удостоєний найвищої нагороди країни – ордена Леніна за трудові здобутки на збиранні врожаю.

З роками мережа навчальних закладів розширювалася, і в 1958 році школа механізації реорганізована в технічне училище механізації сільського господарства та передана обласному управлінню трудових резервів. Згодом у літопис училища були вписані підняття цілинних земель і налагодження роботи в господарствах Казахстану під час збирання хлібів.

Майже ціле століття тривав розвиток навчального закладу: школа механізації, технічне училище механізації сільського господарства, Якимівське СПТУ-1, Якимівське СПТУ-51 і врешті — ДНЗ «Якимівський професійний аграрний ліцей» — все це історія розвитку навчального закладу. За час свого існування в училищі підготовлено понад 18,5 тисяч кваліфікованих робітників для сільського господарства району та області. Серед них — 4 Герої Соціалістичної праці — Дем’ян Володимирович Цеков, Михайло Єгорович Довжик, Володимир Іванович Федоренко, Олександр Володимирович Вагнер.

Здобувши в училищі практичні знання багато з випускників отримали вищу освіту і стали керівниками різних рівнів спеціалістів: Баранов Анатолій Трохимович — довгі роки очолював радгосп «Переможець», що був лідером району у соціалістичному змаганні. Ганов Віктор Яковлевич — голова ради сільськогосподарських робітників Якимівського району. Черепухін Володимир Данилович — кандидат технічних наук, автор 90 опублікованих статей, 7 винаходів, нагороджений медаллю «За трудову доблесть». В стінах училища народилися родині династії хліборобів: Казабащі, Яворські, Проскурникові, Карнаухови, Сомови. З 1977 року учні училища разом з професією отримують середню освіту, що дає можливість вступати до вищих навчальних закладів.

Сучасна історія продовжує славні традиції минулих років. У 2009 році у Всеукраїнському огляді конкурсу — «Робітнича професія-2009» в номінації«Викладачі» Глінка А.В. (викладач спецдисциплін) став лауреатом конкурсу і був нагороджений Дипломом ІІІ ступеня Міністерства освіти і науки України. У номінації «Учні» дипломантами стали Утьєв Микола — нагороджений Дипломом ІІ ст.; а Дипломом І ст. — Плетюк Юлія.

Напрями підготовки[ред. | ред. код]

Ліцей готує кваліфікованих робітників за такими спеціальностями:

  • на базі повної середньої освіти
    • слюсар з ремонту колісних транспортних засобів
    • водій автотранспортних засобів (категорія «С»)
  • на базі загальної середньої освіти
    • слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування
    • тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії «А1», «А2», «В1»)
    • водій автотранспортних засобів (категорія «С»)
    • кухар

Керівники закладу[ред. | ред. код]

Фото Ім'я Час на посаді Примітка
Кудлай Ф.А. 1930-1936 як завідувач школи ударників механізації сільського господарства
Бабкін Г.А. 1936-1940
Денисенко І.Г. 1946-1953
Осейко І.Є. 1953-1956
Гільов Л.С. 1957-1963 як директор технічного училища механізації сільського господарства (з 1958 р.)
Повалій Г.Л. 1967-1970
Локтєв П.П. 1970-1974
Селевич М.Г. 1974-1976
Панов В.А. 1976-1982 як директор СПТУ №1 (з 1977 р.)
Шерстюк Л.І. 1982-1986 як директор СПТУ №51 (з 1985 р.)
Іваненко В.М. 1986-1998
Лавренко І.П. 1998-2003
Макарик В.Я. 2003-2017 як директор ЯПАЛ (з 2007 р.) → ДНЗ "ЯКИМІВСЬКИЙ ПАЛ" (з 2010 р.)
Лунін А.І. 2017-2020
Гончаров Ю.В. з 2021

Відомі випускники[ред. | ред. код]

  • Федоренко Володимир Миколайович — механізатор, Герой Соціалістичної праці (1975).
  • Черепухін Володимир Данилович — кандидат технічних наук, винахідник[1].
  • Цеков Дем'ян Володимирович — Герой Соціалістичної праці (1953).
  • Вагнер Олександр Вінцевич — комбайнер Чехоградської МТС. Герой Соціалістичної праці (1952).
  • Довжик Михайло Єгорович — "першоцілинник", механізатор, Герой Соціалістичної праці (1972). Депутат Верховної ради СРСР 6 скликання. Депутат Верховної ради Казахской РСР.
  • Попов Володимир Геннадійович (1990—2014) — старший солдат Збройних сил України, кавалер ордена «За мужність» III ступеня. Учасник російсько-української війни.
  • Демидов Юрій Геннадійович (1983—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Способ прокладки постоянной технологической колеи колесами транспортного средства одновременно с мелким рыхлением почвы — SU 1824040. patents.su. Процитовано 29 січня 2021.