Яків (син Зеведеїв)
| Яків Зеведеїв | |
|---|---|
 Святий Яків (Гвідо Рені, 1636—1638) | |
| Апостол, Великомученик | |
| Народився |
1 століття Віфсаїда, Галілея |
| Помер |
44[1] Єрусалим, Юдея, Римська імперія ·обезголовлення |
| Поховання | Собор Святого Якова |
| Шанується | усіма християнами |
| У лику | святий[1] |
| Головна святиня | Катедральний собор в , Галісія (Іспанія) |
| День пам'яті |
25 липня (григоріанський календар) 30 квітня (юліанський календар) |
| Патрон | Акома Пуебло, ветеринари, вершники, хутровики, чинбарі, фармацевти; Гватемала, Нікарагуа, Іспанія, Сантьяго-де-Керетаро, Сауайо-де-Морелос |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Яків, син Зеведеїв (івр. יַעֲקֹב – Yaaʿqov; грец. Ιάκωβος – Iakovos; лат. Jacobus; ? — 44) — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Вшановується усіма християнськими церквами як святий-великомученик. Народився у Галілеї. Син галілейського[2] рибака Заведея. Брат апостола Івана Богослова. Один із найближчих учнів Христа. Убитий в Єрусалимі за наказом юдейського царя Ірода Агріппи І. Перший апостол-мученик, перший канонізований апостол. Єдиний з апостолів, смерть якого описана в Новому Заповіті.
В іконографії часто зображається із мандрівним посохом, мушлею-гребінцем, паломницькою шапкою, або Яківським хрестом. Покровитель християнського воїнства, паломників. Вважався заступником іберійських християн під час хрестових походів і Реконкісти (Яків-Мавробійця). Особливо вшановується в країнах Піренейського півострова — Іспанії та Португалії, а також їхніх колишніх колоніях у Латинській Америці та Філіппінах. Головні святині — Собор святого Якова в Єрусалимі, Ізраїль, та Катедральний собор святого Якова в Сантьяґо-де-Компостела, Галісія, Іспанія. День пам'яті — 25 липня (за григоріанським календарем), 30 квітня (за юліанським). Також — Яків Великий, Яків Старший (лат. Jacobus Maior), Сантьяго (ісп. Santiago, «святий Яків»).
Біблійні відомості[ред. | ред. код]
Яків Зеведеїв разом із своїм братом Іваном та апостолами Петром і Андрієм належить до перших покликаних Ісусом Христом (Мт. 4:21, Лк. 5:10). Цих чотирьох апостолів виділено у Новому Завіті серед кола апостолів, оскільки вони беруть участь у найважливіших подіях життя Ісуса. Ісус вирізняє його як одного з трьох наближених учнів, беручи з собою Петра, Якова та Івана на високу гору, яку часто ототожнюють з горою Фавор, де відбулося Преображення (Мт. 17:1). У Гефсиманському саду Яків також став свідком тих важких подій (Мт. 26:37). Яків та Іван отримали в силу своєї стрімкої вдачі також назву Воанергез — сини грому (Мр. 3:17, Лк. 9:54). Після Воскресіння Ісуса Христа, Іван перебував в Єрусалимі разом з іншими апостолами (Дії 1:13). Яків Зеведеїв і Матвій були вбиті мечем. Яків Зеведеїв проповідував у Єрусалимі і першим з апостолів постраждав за Христа. За наказом юдейського царя Ірода Агрипи (Дії 12:1-2) йому було відтято голову в Єрусалимі про що свідчать Євангелія від Марка та Матвія (Мр. 10:39, Мт. 20:23).
Передання[ред. | ред. код]
Климент Александрійський писав, що коли Якова вели на страту, його зрадник, побачивши мужність, з якою той йшов на смерть, підійшов до нього, впав на коліна у розкаянні та визнанні, що також вірує у Христа, і сказав, що Яків не повинен приймати смерть один. Їм обидвом стяли голови.
Згідно з переказами, після мученицької кончини апостола в 44 році на Святій землі, його останки були покладені в човен і пущені по хвилях Середземного моря. Чудовим чином цей човен приплив до Іспанії, де святий проповідував раніше, і був викинутий на берег в гирлі річки Ульї (там, де з'явилося пізніше місто). У 813 році, як свідчить церковний переказ, чернець-відлюдник Пелайо, який жив у цій місцевості, слідуючи за якоюсь дороговказною зіркою, виявив цей ковчег з мощами, які залишалися нетлінними.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У 896–899 роках король Альфонс III видав указ, за яким на місці знахідки над мощами була побудована невелика церква. Саме місце було названо Компостела (лат. Campus Stellae, «Місце, позначене зіркою»). Святий Яків, чудесно з'явився під час битви з маврами — Сантьяго Матаморос, став покровителем Іспанії та Реконкісти. Як апостол, який почав під час свого служіння далеку подорож зі Святої землі до Іспанії, став вважатися покровителем паломників.
Патрон[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ «Юда Іскаріот … був єдиним юдеєм серед апостолів, які всі були галілеяни» / Иуда Искариот // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
Посилання[ред. | ред. код]
- Яків Старший, Апостол, св [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Українська католицька енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яків (син Зеведеїв)
- St. James the Greater [Архівовано 15 серпня 2012 у Wayback Machine.] // Catholic Encyclopedia
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
