Ян Непомуцен Франке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Непомуцен Франке
Народився 4 жовтня 1846(1846-10-04)
Львів, Австрійська імперія
Помер 6 серпня 1918(1918-08-06) (71 рік)
Львів, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльність математик, інженер
Alma mater Віденський технічний університет
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Членство Академія знаньd
Діти Мар'ян Франке
CMNS: Ян Непомуцен Франке у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франке.

Ян Непомуцен Франке (пол. Jan Nepomucen Franke; 4 жовтня 1846, Львів — 6 серпня 1918, там само) — польський математик, doctor honoris causa Львівської Технічної академії (1912). Завідувач кафедри теоретичної механіки і теорії машин (1870—1892) і ректор Львівської Технічної академії (1874—1875). Дійсний член Краківської академії наук (з 1885).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив середню школу у Львові, а також два курси навчання Львівського технічного інституту, закінчив Віденський технічний університет (факультет будови машин). Повернувшись до Львова став асистентом кафедри механіки і нарисної геометрії Львівського технічного інституту, якою керував геометр, маляр і музикант Кароль Машковський.

Упродовж року вивчав математику в Цюриху, потім рік вивчав астрономію в Парижі. Тимчасом Львівський технічний інститут перетворено на Технічну академію, а кафедру, де працював Франке, розділено, створивши нову — кафедру теоретичної механіки. Завідувачем обрано молодого, 24-літнього тоді, Яна Франке. Згодом кафедру перейменовано на «теоретичної механіки і теорії машин». Читав лекції для студентів-хіміків, був доцентом у Дублянській академії. На посаді проректора та ректора бачив недостатню кількість кваліфікованих вступників, які могли навчатися в Технічній академії, тому з 1892 року, як інспектор середніх і промислових шкіл, збільшує кількість реальних і промислових шкіл.

З 1876 — член-кореспондент, з 1885 — дійсний член Краківської академії наук. 1880 року вступив до Політехнічного товариста у Львові. Від 1895 — почесний член товариства.[2]

Написав підручник з обслуговування парових котлів (виданий у 1877, перевиданий у 1891, 1899 і ще кілька разів), видав біографію польського вченого XVII століття Яна Брожка, що ґрунтувалася на власній дослідній роботі з архівними даними. Автор понад 20 наукових праць з теоретичної механіки, кінематичної геометрії та історії математичних наук.

До самої смерті мешкав на вулиці Асника, 9 (нині — вул. Богомольця).[3] Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 57.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» — Львів: 1994. — С. 211. — 257 с.
  2. ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 87. (пол.)
  3. ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — S. 91. (пол.)
  4. ↑ Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів: Каменяр, 1996. — C. 231. — ISBN 5-7745-0699-1.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fiedler T. S. p. Jan Nepomucen Frankę // Czasopismo Techniczne. — rocznik XXXVI. — № 17. — 10 września 1918. — S. 169—172. (пол.)
  • Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів : РВГ Віка, 2004. — С. 423. — (Новітня історія України)
  • Кузьмин Р. Я. Doctores honoris causa Львівської політехніки: монографія: до 200-ліття Львівської політехніки / Р. Я. Кузьмин, Ю. М. Курдина, Національний університет «Львівська політехніка»; ред. А. Весній. — Львів : Львівська політехніка, 2016. — 146 с. — ISBN 978-617-607-995-8.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Ректори
Львівської політехніки
Флоріан Шиндлер (1844—1848) • Александер Райзінґер (1851—1871) • Фелікс Стшелецький (1872—1874) • Ян Непомуцен Франке (1874—1875) • Кароль Машковський (1875—1876) • Авґуст Фройнд (1876—1877) • Юліан Захарієвич (1877—1878) • Владислав Зайончковський (1878—1879) • Юліан Медвецький (1879—1880) • Ян Непомуцен Франке (1880—1881) • Юліан Захарієвич (1881—1882) • Авґуст Фройнд (1882—1883) • Юліуш Биковський (1883—1884) • Юліан Медвецький (1884—1885) • Владислав Зайончковський (1885—1886) • Богдан Мариняк (1886—1887) • Юліан Медвецький (1887—1888) • Густав Бізанц (1888—1889) • Домінік Зброжек (1888—1889) • Авґуст Фройнд (1889—1890) • Ян Непомуцен Франке (1890—1891) • Кароль Скібінський (1891—1892) • Юзеф Ріхтер (1892—1893) • Плацид Дзівінський (1893—1894) • Максиміліан Тульє (1894—1895) • Броніслав Павлевський (1895—1896) • Мечислав Лазарський (1896—1897) • Роман Ґостковський (1897—1898) • Густав Бізанц (1898—1899) • Юзеф Ріхтер (1899—1900) • Стефан Нементовський (1900—1901) • Роман Дзеслевський (1901—1902) • Тадеуш Фідлер (1902—1903) • Станіслав Кемпінський (1903—1904) • Леон Сирочинський (1904—1905) • Северин Відт (1905—1906) • Едгар Ковач (1906—1907) • Віктор Синевський (1907—1908) • Стефан Нементовський (1908—1909) • Броніслав Павлевський (1909—1910) • Максиміліан Тульє (1910—1911) • Тадеуш Фідлер (1911—1912) • Едвін Гаусвальд (1912—1913) • Казимир Олеарський (1913—1914) • Максиміліан Титус Губер (1914—1915) • Станіслав Анчиц (1915—1916) • Тадеуш Обмінський (1916—1917) • Здзіслав Криговський (1917—1918) • Тадеуш Годлевський (1918—1919) • Максиміліан Матакевич (1919—1920) • Стефан Павлік (1920—1921) • Максиміліан Титус Губер (1921—1922) • Юліан Фаб'янський (1922—1924) • Кароль Вонторек (1924—1925) • Ігнацій Мосцицький (1925) • Ян Лопушанський (1925—1926) • Отто Надольський (1926—1927) • Юліан Токарський (1927—1928) • Казимир Зіпсер (1928—1929) • Каспер Вайґель (1929—1930) • Казимир Бартель (1930—1931) • Вітольд Мінкевич (1931) • Габрієль Сокольницький (1931—1932) • Казимир Зіпсер (1932—1933) • Отто Надольський (1933—1934) • Отто Надольський (1935—1936) • Адольф Йошт (1936—1937) • Едвард Сухарда (1937—1939) • Антоній Верещинський (1939) • Максим Садовський (1939—1941) • Микола Шпилько (1941) • Теодор Бедефельд (1943—1944) • Володимир Бужинський (1944) • Стефан Ямпольський (1944—1953) • Микола Максимович (1953—1963) • Григорій Денисенко (1963—1971) • Михайло Гаврилюк (1971—1991) • Юрій Рудавський (1991—2007) • Юрій Бобало (від 2007)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Непомуцен_Франке&oldid=35289318