Яхмос I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яхмос I
Фрагмент статуї Яхмоса I (Метрополітен Музей)
Фрагмент статуї Яхмоса I (Метрополітен Музей)
Давньоєгипетський фараон
Правління бл. 1550-1525 до н. е.
Попередник Камос
Наступник Аменхотеп I
Тронне ім'я (преномен)Небпехтіра[1]
Повелитель сили Ра
M23L2
ra
nb
F9
t t
Власне ім'я (номен)Яхмос[2]
Народжений місяцем, або народжений Ях
G39N5
 
iaHmss
Ім'я ГораАахеперу[2]
Величний в діях[3]
G5
O29L1G43
Ім'я небтіТутмесут[2]
Народжений без гріха[3]
G16
t
t
A53F31tG43
Золоте ім'я ГораДжеставі[2]
Той, хто об'єднує дві землі[3]
G8
S24
O34
N17
N17
У шлюбі Яхмос-Нефертарі, Ahmose-Sitkamosed і Ahmose-Henuttamehud
Діти Мерітамон, Сітамон, Сіамон, Яхмос-Анх, Аменхотеп I, Рамос, можливо Мутнофрет
Батько Таа II Секененра
Мати Яхотеп
Народився 1560 до н. е.
Помер 1525 до н. е.
Місце поховання Абідос
Монументи Палаци в Аварісі, Храм Амона-Ра в Карнаці, Храм Монту в Арманті
Династія
XVIII династія

Яхмос І Небпехтіра, іноді Ахмос I (також відомий грецький варіант — Амасіс, Амасос) (1550–1525 роки до н. е.) — фараон-засновник XVIII династії, спадкоємець незалежного від гіксосів царя Уасета Камоса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Близько 1580 року до н. е. йому вдалось вигнати гіксосів та знову об'єднати Єгипет. Провів енергійні та успішні реформи з відновленням і подальшим розвитком економіки, адміністрації, війська. Звільнення від гіксосів та об'єднання країни цим фараоном поклало початок добі Нового царства.

Створив значний флот та велику боєздатну армію, до лав якої входили й запозичені у гіксосів колісниці. Після низки битв на суші й на водах Нілу підступив до ворожої столиці, Аваріса, і штурмом узяв його. Переслідуючи гіксосів, вторгся до південного Ханаану. Протягом кількох років тримав в облозі місто-фортецю Шарухен — останню твердиню гіксосів у безпосередній близькості до Єгипту. Після взяття Шарухена й остаточного знищення гіксоської загрози повернувся з військами до Єгипту. Однак на цьому війна не припинилась — пропливши Нілом усю країну, він вторгся до Північної Нубії де розгромив коаліцію місцевих племен. Після тих двох походів Яхмос І також успішно придушив кілька повстань всередині країни.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Clayton, Peter. Chronicle of the Pharaohs, Thames and Hudson Ltd, paperback 2006. стор. 100
  2. а б в г Clayton, стор. 100
  3. а б в Wiener, Malcolm H. and Allen, James P. The Ahmose Tempest Stela and the Thera Eruption стор. 3 Journal of Near Eastern Studies, Vol. 57, No. 1 (Jan., 1998)

Джерела[ред. | ред. код]