Слізник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слізник голубника в замку Невік, Невік-ле-Шато, Франція

Слізник, слізниця, іноді яструбиний дзьоб — архітектурний елемент, виносна плита карниза з жолобом на нижній поверхні, яка увінчує споруду. Призначається для відводу води від віконних і дверних пройм. Відомий вже в романській архітектурі, але узвичаївся тільки в добу готики. З поширенням широких вікон слізники стали популярними і на житлових будинках.

В архітектурі Стародавньої Греції слізнику аналогічний гейсон.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Слізник // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  • Гейсон // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  • Burden, Ernest E. (2002), Illustrated Dictionary of Architecture, McGraw-Hill Professional, с. 213, ISBN 0-07-137529-5