Спрага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Вільям Бугро. Жага (1886)

Жага́[1], спра́га (від пол. pragnąć)[2], рідше сма́га[3], зга́га[4] — сильне бажання пити; фізіологічне відчуття сильної потреби в воді. Потреба споживати воду є одна з основних біологічних потреб живих організмів. Відчуття спраги відіграє важливу роль в регулюванні балансу рідини. Спрага виникає через нестачу води, або збільшення концентрації певних осмолітів, наприклад, солі, та призводить до поведінкової реакції з прийому води. Зменшення обсягу рідини або підвищення концентрації осмолітів виявляють рецептори та інші системи організму, далі сигнал передається в центральну нервову систему до центру спраги. Тривале зневоднення може викликати низку ускладнень, насамперед виникають ниркова недостатність, неврологічні розлади, такі як судоми. Надмірна спрага (полідипсія) в поєднанні з надмірним сечовипусканням (поліурія) можуть бути ознакою цукрового діабету або нецукрового діабету.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жага // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3. — C. 552
  3. Смага // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Згага // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред. | ред. код]