30 срібняків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

30 срібняків — плата Іюді Іскаріоту від юдейських первосвящеників за зраду Ісуса Христа, що полягала в тому, що він підвів римських воїнів до місця перебування Ісуса та інших учнів у Гетсиманському саду і вказав на нього поцілунком.(Мт. 26:14—16, Мк. 14:43—46, Ів. 18:3—9)

Рембрандт. Іюда повертає 30 срібняків.

В українській мові зустрічається також такі написання: срі́бник, срібля́к, срібля́ник, срі́бний, сре́бреник.

Біблійна історія[ред. | ред. код]

Іюда повертає гроші первосвященикам. Стела в церкві в штаті Ґуанахуато, в Мексиці

Згадка про цю зраду є практично у всіх євангеліях:

Тоді один із Дванадцятьох, званий Іюдою Іскаріотським, подався до первосвящеників, і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків. І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.(Мт. 26:14—16)
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Іюда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.(Мт. 26:47—49)

Подібний текст ми читаємо у Євангеліях від Марка (Мк. 14:43—46), від Луки (Лк. 22:47—48), та Івана (Ів. 18:3—9), але тільки у Євангелії від Матвія написано, що Юда покаявся у своїй зраді і повернувши первосвященикам гроші повісився — (Мт. 27:3—5).

Первосвященики після того, як Іюда повернув срібні монети сказали:

Цього не годиться до покласти до сховку церковного, - це ж бо заплата за кров. Мт. 27:6

За ті гроші було куплене «гончарське поле», для «поховання мандрівників». Саме тому поле почало називатись «полем крові» - Акелдама.

Здійснення пророцтва Єремії (Захарії)[ред. | ред. код]

У Євангелії від Матвія написано, що купівля гончарного поля — це пророцтво від пророка Єремії.

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві, і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені. (Мт. 27:9—10)

Та насправді мається на увазі цитата із Зах. 11:12-13

І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків. І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.

Річ в тім, що за часів Матвія книга Єремії була першою серед книг пророків, в тому числі й книги Захарії мабуть узагальнено пророчі книги називались «книгою Єремії».

Вартість 30 срібних монет[ред. | ред. код]

Тирські статери

Зазвичай 30 срібняків ототожнюють з тирськими статерами чи, як їх ще називали, сиклями (один срібний сикль дорівнював 4 динарам чи 1 давньогрецькій тетрадрахмі (1 тетрадрахма дорівнювала 4 драхмам)).

30 срібних сиклів (шеклів) у юдеїв — символічна ціна раба. Найманий робітник або римський солдат — легіонер за день заробляв 1 динар. Платити менше вважалося несправедливим. Тому 30 сиклів, або 120 динарів — мінімальний заробіток римського солдата за чотири місяці. За динар, як кажуть довідники, можна було купити невелику вівцю або 12 великих буханок хліба[1].

30 срібняків в культурі[ред. | ред. код]

Дана фраза — «30 срібляків (срібняків)» стала крилатою і означає ціну зради.

Кінематограф[ред. | ред. код]

  • У фільмі «Бібліотекар: Прокляття чаші Юди» існує темний аналог Святого Грааля — «Чаша Іюди», відлита з 30 срібняків Іюди. Чаша Юди є священною реліквією та джерелом сили вампірів.

Література[ред. | ред. код]

  • У п'єсі Шекспіра «Генріх IV» в другій частині Господарка каже Фальстафові: «а ти поцілував мене, і звелів принести 30 шилінгів?»

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В одному з видавництв «New American Standard Bible»«Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За 30 срібняків Юда міг би купити потриману іномарку
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 6 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Краткий библейский справочник. — Российское библейское общество (по публикации на сайте «Большая библейская библиотека»), 2009.(рос.)
  • Мэттингли Г. Монеты Рима. С древнейших времен до падения Западной Империи. — М.: Collector's Books, 2005. — ISBN 1-932525-37-8(рос.)
  • Никифор, архимандрит. Библейская энциклопедия (Иллюстрированная полная популярная Библейская энциклопедия). — 3-е изд. — М.: Локид-Пресс, 2005.(рос.)
  • Ньюман Б., Стайн Ф. Комментарии к Евангелию от Матфея. Пособие для переводчиков Священного Писания / Пер. с англ. под ред. А.Л. Хосроева. — РБО, 1998. — ISBN 5-85524-068-1 (рос.)