Червінський Євген Іванович
| Червінський Євген Іванович | |
|---|---|
| Народження | 1820 |
| Смерть | близько 1890 |
| Навчання | Петербурзька Академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Ромни, Полтава |
| Архітектурний стиль | псевдоруський |
| Найважливіші споруди | палац Закревських, «будинок для гостей» Г. Галагана |
 Червінський Євген Іванович у Вікісховищі | |
Євге́н Іва́нович Черві́нський (1820 — близько 1890) — український архітектор середини ХІХ століття.
Життєпис[ред. | ред. код]
Працював у Полтаві з грудня 1834 року канцеляристом губернської креслярні, а від 1838 року — помічником архітектора у комісії, що зводила будинок кадетського корпусу. Першим проектом Євгена Червінського був палац Закревських у с. Березова Рудка, Прилуцького повіту, Полтавської губернії[1]. Палац — двоповерхова будівля, збудована у 1838 році у стилі необароко.[2]
Фахову освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв та у 1846 році, за проект будівлі дворянського зібрання, здобув звання вільного художника, а за чотири роки був визнаний «призначеним». У 1852 році, за виконання проекту приватного будинку для столиці, отримав звання — академік архітектури.
У середині XIX століття намагався відродити український національний стиль, збудувавши у 1854—1856 роках знаменитий «будинок для гостей» Григорія Ґалаґана у с. Лебединці. Цей будинок був виконаний на зразок хат козацької старшини часів Запорізької Січі[3]. Будинок, як первісток нової української національної архітектури, мав напис на сволоці: «Дом сей сооружен для оживления предания о жизни предков в памяти потомков». Архітектуру будинку позитивно оцінив Тарас Шевченко. Будинок був знищений під час пожежі у 1917 році.
У 1866—1867 роках перебудував, у дусі неоросійського стильового напрямку, соборну церкву Святого Василя[4] та збудував нову дзвіницю над бабинцем Святодухівського собору у Ромнах на Сумщині.
У 1870—1889 роках, під керівництвом Є. Червінського, у псевдоруському стилі біля гомельського Петропавлівського собору збудували поховальну каплицю для родини Паскевичів (проєкт створював у співавторстві з Олександром Пелем).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Т. 10. — С. 3700
- ↑ Полтавщина і піраміди: с. Березова Рудка. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- ↑ Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
- ↑ Ромни. Місто із туристичним потенціалом. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009 [Архівовано 8 вересня 2019 у Wayback Machine.].
- Курилов И. А. Роменская старина: Исторические, статистические и бытовые записки о городе Ромне и его обывателях, от начала города до нашего времени. — Ромны, 1898. — С. 256, 258. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства: літера Ч [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Червинський, Євген Іванович [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |