Червінський Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червінський Євген Іванович
Народження 1820(1820)
Смерть близько 1890
Навчання Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність архітектор
Праця в містах Ромни, Полтава
Архітектурний стиль псевдоруський
Найважливіші споруди палац Закревських, «будинок для гостей» Г. Галагана
CMNS: Червінський Євген Іванович у Вікісховищі

Євге́н Іва́нович Черві́нський (1820 — близько 1890) — український архітектор середини ХІХ століття.

Життєпис[ред. | ред. код]

Палац Закревських

Працював у Полтаві з грудня 1834 року канцеляристом губернської креслярні, а від 1838 року — помічником архітектора у комісії, що зводила будинок кадетського корпусу. Першим проектом Євгена Червінського був палац Закревських у с. Березова Рудка, Прилуцького повіту, Полтавської губернії[1]. Палац — двоповерхова будівля, збудована у 1838 році у стилі необароко.[2]

Поховальна каплиця Паскевичів

Фахову освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв та у 1846 році, за проект будівлі дворянського зібрання, здобув звання вільного художника, а за чотири роки був визнаний «призначеним». У 1852 році, за виконання проекту приватного будинку для столиці, отримав звання — академік архітектури.

У середині XIX століття намагався відродити український національний стиль, збудувавши у 18541856 роках знаменитий «будинок для гостей» Григорія Ґалаґана у с. Лебединці. Цей будинок був виконаний на зразок хат козацької старшини часів Запорізької Січі[3]. Будинок, як первісток нової української національної архітектури, мав напис на сволоці: «Дом сей сооружен для оживления предания о жизни предков в памяти потомков». Архітектуру будинку позитивно оцінив Тарас Шевченко. Будинок був знищений під час пожежі у 1917 році.

У 18661867 роках перебудував, у дусі неоросійського стильового напрямку, соборну церкву Святого Василя[4] та збудував нову дзвіницю над бабинцем Святодухівського собору у Ромнах на Сумщині.

У 18701889 роках, під керівництвом Є. Червінського, у псевдоруському стилі біля гомельського Петропавлівського собору збудували поховальну каплицю для родини Паскевичів (проєкт створював у співавторстві з Олександром Пелем).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Т. 10. — С. 3700
  2. Полтавщина і піраміди: с. Березова Рудка. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
  3. Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
  4. Ромни. Місто із туристичним потенціалом. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]