Єврославізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта Європейського Союзу та слов'яномовних країн. Слов’янські країни ЄС у синьому кольорі, інші країни ЄС — у бірюзовому, а слов’янські країни, що не входять до ЄС — у королівському блакитному.

Євро-слов'янство, також єврославізм є політичною концепцією, яка виникла з панславізму. Вона спрямована на вирішення проблем слов'янських народів у межах Європейського Союзу. Єврославісти сприяють співробітництву та єдності слов’янських народів, яких можна досягти шляхом європейської інтеграції.[1][2]

Концепція сформулась з гілки більшої та давнішої панслов’янської ідеології. Єврослав’янство вважається сучасною формою австрослов’янства та неослов’янства.[3][4]

Історія

[ред. | ред. код]

Його витоки припали на середину XIX століття. Вперше запропонований чеським ліберальним політиком Карелом Гавлічеком Боровським у 1846 році як австро-слов’янство, воно було удосконалено чеським політиком Франтішеком Палацьким у тимчасову політичну програму та завершений першим президентом Чехословаччини Томашем Гарріґом Масариком у своїй праці «Нова Європа: слов’янський погляд».[5]

Характеристики

[ред. | ред. код]

Єврославісти сприяють співробітництву слов'ян на рівних умовах, щоб протистояти позиціям панівних сил. Рух також певною мірою закликає протистояти сильним мультикультурним тенденціям із Західної Європи та вимогам всередині ЄС уникати домінуючого становища Німеччини. Єврослав'янство протистоїть слов'янофільству. Типовим є сильне заохочення демократії та демократичних цінностей. На їхню думку, кожна держава має право вирішувати, чи стати членом Європейського Союзу. Вони як правило виступають проти включення Росії в європейський культурний простір.[6] У довгостроковій перспективі вони вважають можливим створити єдину слов’янську спільноту без російського домінування. [1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Wagner, Lukas (2009), The EU's Russian Roulette (PDF), Tampere: University of Tampere, с. 74—78, 85—90, архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2017, процитовано 19 березня 2017
  2. Morávek, Štefan (2007). Patriotizmus a šovinizmus (PDF) (словац.). Bratislava: Government Office of the Slovak Republic. с. 97. ISBN 978-80-88707-99-8. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  3. Magcosi, Robert; Pop, Ivan, ред. (2002), Austro-Slavism, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Toronto: University of Toronto Press, с. 21, ISBN 0-8020-3566-3
  4. Mikulášek, Alexej (2014). Ke koexistenci slovanských a židovských kultur (чес.). Union of Czech Writers. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  5. Masaryk, Tomáš G. (2016). Nová Evropa: stanovisko slovanské (чес.) (вид. 5). Prague: Ústav T.G. Masaryka. ISBN 978-80-86142-55-5.
  6. Lukeš, Igor (1996). Czechoslovakia between Stalin and Hitler. New York: Oxford University Press. с. 5. ISBN 0-19-510266-5.