Єгорлицька ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єгорлицька ГЕС
45°04′05″ пн. ш. 41°35′48″ сх. д. / 45.068333330027776640° пн. ш. 41.59666667002777274° сх. д. / 45.068333330027776640; 41.59666667002777274Координати: 45°04′05″ пн. ш. 41°35′48″ сх. д. / 45.068333330027776640° пн. ш. 41.59666667002777274° сх. д. / 45.068333330027776640; 41.59666667002777274
Країна Росія
Стан діюча
Річка Великий Єгорлик
Каскад Кубанський каскад ГЕС
Початок будівництва 1956
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1961-1962
Основні характеристики
Установлена потужність 30  МВт
Середнє річне виробництво 80  млн кВт·год
Тип ГЕС греблева
Розрахований напір 29,3  м
Характеристики обладнання
Тип турбін пропелерні
Кількість та марка турбін 2×ПР40/587а-в-330
Витрата через турбіни 2×27,5  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2×ВГС525/99-28
Потужність гідроагрегатів 2×15  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна
Висота греблі 33  м
Довжина греблі 960  м
Шлюз нема
Власник РусГідро
Єгорлицька ГЕС. Карта розташування: Росія
Єгорлицька ГЕС
Єгорлицька ГЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Єгорлицька ГЕС у Вікісховищі

Єгорлицька ГЕС — ГЕС на річці Великий Єгорлик, у станиці Сенгілеївська Шпаковського району Ставропольського краю. Будівництво станції розпочато у 1956 році, ГЕС введена в експлуатацію в 1962 році. Режим роботи — піковий за встановленим графіком. Входить до складу групи Сенгілеївських ГЕС каскаду Кубанських ГЕС.

ГЕС побудована за пригреблевою схемою.

  • Склад споруд ГЕС:
  • земляна гребля максимальною висотою 33 м і довжиною по гребеню 960 м;
  • підвідний канал;
  • водоприймач;
  • два металевих напірних трубопроводи;
  • будівля ГЕС;
  • відвідний канал;
  • водоскид з водоприймачем баштового типу і відвідним каналом;
  • ВРП 110 кВ.

Потужність ГЕС — 30 МВт, середньорічне вироблення — 80 млн кВт·год. У будівлі ГЕС встановлено 2 вертикальних гідроагрегати з пропелерними турбінами ПР40/587а-в-330 (діаметр робочого колеса 3,3 м) працюють при розрахунковому напорі 29,3 м, з гідрогенераторами ВГС525/99-28 потужністю по 15 МВт. Виробник гідротурбін — харківський завод «Турбоатом», генераторів — «Уралелектротяжмаш». Видача електроенергії в енергосистему здійснюється через ВРП 110 кВ, виконане як одинарна система шин 110 кВ, 2 лінії 110 кВ, 5 масляних вимикачів ВМТ-110Б. Напірні споруди ГЕС утворюють невелике Єгорлицьке водосховище повним обсягом 111 млн м³ та корисним об'ємом 95 млн м³ (відмітка НПУ — 222 м). Власник станції — ВАТ «РусГідро», організаційно входить до складу її філії «Каскад Кубанських ГЕС».

Устаткування ГЕС застаріло і підлягає модернізації, у 1997 і 2002 роках були замінені гідротурбіни (спочатку на ГЕС стояли поворотно-лопатеві турбіни ПЛ40-В-330) та капітально відремонтовані генератори. Планується реконструкція розподільчого пристрою станції[1], заміна трансформаторів[2], будівництво додаткового холостого водоскиду[3].

З метою вирівнювання витрат в річці Єгорлик, нижче ГЕС створено невелике буферне водосховище, до греблі якого пізніше була прибудована Егорлицька ГЕС-2 потужністю 14,2 МВт (пущена у 2010 році).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Открытый одноэтапный конкурс без предварительного квалификационного отбора на право заключения договора на выполнение работ «Егорлыкская ГЭС. Разработка проекта комплексной реконструкции распределительного устройства 110 кВ, с заменой оборудования, релейной защиты и автоматики РУ-110 кВ». Архів оригіналу за 24.02.2012. Процитовано 01.01.2011.
  2. Открытый одноэтапный конкурс без предварительного отбора на право заключения договора на выполнение работ: «Поставка и замена трансформаторов, релейной защиты и автоматики Егорлыкской ГЭС». Архів оригіналу за 24.02.2012. Процитовано 01.01.2011.
  3. Открытый одноэтапный конкурс без предварительного отбора на право заключения договора на: «Разработка проекта устройства холостого водосброса Егорлыкской ГЭС». Архів оригіналу за 24.02.2012. Процитовано 01.01.2011.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]