Єрьомін Михайло Іванович
| Єрьомін Михайло Іванович | |
|---|---|
| Народився |
17 травня 1920 Кугарчинський район, СРСР |
| Помер | 9 травня 1945 (24 роки) |
| Поховання | Седльці |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | рядовий |
| Нагороди |
    |
Михайло Іванович Єрьомін (1920—1945) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Біографія[ред. | ред. код]
Михайло Єрьомін народився 17 травня 1920 року в селі Денисовка (нині — Кугарчинський район Башкортостану). Дитинство провів у селі Дзержинка Верхньоуральського району Челябінської області. Отримав неповну середню освіту, працював у колгоспі. У 1940 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З квітня 1942 року — на фронті. До липня 1944 року червоноармієць Михайло Єрьомін був розвідником взводу пішої розвідки 331-го стрілецького полку 96-ї стрілецької дивізії 48-ї армії 1-го Білоруського фронту. Відзначився під час звільнення Білоруської РСР[1].
8 липня 1944 року Єрьомін разом з двома бійцями вийшов у ворожий тил в районі села Заболоття Барановицького району Брестської області і знищив розрахунки мінометної батареї, захопивши 6 мінометів, 2 тягача, 4 автомашини, а також взяв у полон 8 солдатів противника. Дії Єрьоміна сприяли успішному наступу полку[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність» червоноармієць Михайло Єрьомін був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Орден Леніна і медаль «Золота Зірка» він отримати не встиг, так як в одному з наступних боїв отримав поранення, від яких помер у госпіталі 9 травня 1945 року. Похований у польському місті Седльце[1].
Також нагороджений орденами Червоного Прапора і Слави 3-го ступеня, медаллю[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Єрьомін Михайло Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Навечно в сердце народном. — 3-е изд., доп. и испр. — Мн. 1984.
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
- Славные сыны Башкирии. Кн. 4. — Уфа, 1979.
| |||||||
