Єсипенко Андрій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єсипенко Андрій Євгенович
Народився 22 березня 2002(2002-03-22)[1] (22 роки)
Новочеркаськ, Ростовська область, Росія
Країна  Росія
Діяльність шахіст
Знання мов російська

Андрій Євгенович Єсипенко (нар. 22 березня 2002, Новочеркаськ, Ростовська область, Росія[2]) — російський шахіст, гросмейстер (2018)[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 березня 2002 року в Новочеркаську Ростовської області. Грати в шахи у віці 5 років його навчив батько[2], в 7 — Андрій уже його перемагав, в першому класі вперше взяв участь у шаховому турнірі, обігравши багатьох старшокласників. Молодий шахіст зробив перші шахові кроки в ДЮСШ Ростова-на-Дону (тренери Н. Петрушина, Е. Хлиян), а в рідному місті його опікав майстер Олексій Корнюков.

Переломним для Андрія став 2012 рік, коли Андрій почав займатися з гросмейстером Дмитром Кряквіним, — Єсипенко став призером першості Росії, після чого виграв першість Європи у своїй віковій групі з результатом 8,5 з 9. Андрій домагався успіхів у дорослих змаганнях, виграв Спартакіаду учнів Півдня Росії, борючись з 17-річними учасниками. Пізніше на Наглядовій раді РШФ вибухнула битва з приводу допуску Єсипенка у фінал, бо виявилося, що, згідно з положенням Мінспорту, він занадто юний для участі в змаганні.

Андрій Єсипенко неодноразово перемагав у першості Росії, ставав призером першостей Європи, світу та Всесвітньої Олімпіади до 16. В турнірі пам'яті А.-Х. Кадирова він виграв квадроцикл, обігравши у фінальному випробуванні Нону Гапріндашвілі.

Андрій зробив вражаючий стрибок: нарешті виграв в один рік першості Європи та світу (до цього Єсипенко кілька разів ділив 1 місце, але підводили додаткові показники), став гросмейстером, його рейтинг пустився вгору до позначки 2600. На чемпіонаті світу з рапіду 2017 року Андрій Єсипенко виграв партію з каскадом жертв у Сергія Карякіна.

У складі юнацької збірної світу Андрій перемагав збірну США. Він є одним з авторів історичної перемоги «Принців» над «Королями» в матч-турнірі поколінь «Лускунчик». Єсипенко дебютував за збірну Росії на матчі з Китаєм в 2018 році. В чемпіонатах Росії з бліцу і рапіду (2018) Андрій фінішував відразу услід за призерами.

На чемпіонаті Європи з рапіду (2018) Андрій розділив перемогу з Валерієм Поповим, але залишився другим за додатковими показниками, при цьому завоювавши звання гросмейстера Росії. Андрій Єсипенко — призер побічного турніру Tata Steel 2019 року, вище виявився лише переможець турніру Владислав Ковальов.

2019 рік приніс шахістові нову серію успіхів. Андрій Єсипенко відібрали з чемпіонату Європи на Кубок світу, де пройшов Руслана Пономарьова, а потім поступився Петру Свідлеру. Андрій відмінно зіграв у черговому матчі Росія — Китай та «Лускунчику», розділив перемогу в Гібралтарі (2020), але програв на тай-брейку Давиду Паравяну. Рейтинг Єсипенка наближається до позначки 2700.

24 січня 2021 року Андрій Єсипенко завдав поразки чинному чемпіону світу Магнусу Карлсену на турнірі в Вейк-ан-Зеє і увійшов у символічний клуб Михайла Чигоріна.

На початку березня 2022 року засудив російське вторгнення в Україну, підписавши відкритий лист 44 шахістів до Володимира Путіна[4].

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

У 2014 році з результатом 8 з 9 зайняв 1 місце в Чемпіонаті Росії з шахів серед юнаків та дівчат віком від 10 до 18 років у групі «Юнаки до 13 років», отримавши путівку на чемпіонат світу в ПАР. У віці 12 років його рейтинг становив 2316 пунктів ЕЛО, що перевищувало рейтинг Магнуса Карлсена в тому ж віці[5].

У 2016 році виграв першість Європи, і взяв срібло[6] на чемпіонаті світу з шахів серед юнаків до 14 років. У 2017 році з результатом 8,5 з 11 виграв юнацький чемпіонат світу з шахів до 16 років[7].

У 2017 році взяв участь у «Матчі тисячоліття» в Сент-Луїсі в складі «збірної світу», яка грала проти збірної США (до 17 років).

5 листопада 2017 року Єсипенко виконав третій бал міжнародного гросмейстера.

У серпні 2020 року Єсипенко завоював золото онлайн-олімпіади ФІДЕ у складі збірної Росії з шахів[8].

В активі Андрія перемоги (в рапіді і бліці) над Карякіним, Грищуком, Іванчуком, Мамедовим, Рублевським[2], Сюгіровим[5].

Тренер — Юрій Дохоян. Представляє Федерацію шахів Ростовської області [Архівовано 9 лютого 2021 у Wayback Machine.][9]. Менеджер — Грівцов Андрій.

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://chesswood.ru/biography/andrey-esipenko.html
  2. а б в Андрей Есипенко — надежда российских шахмат. Сайт chesswood.ru. 14 січня 2018. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 28 січня 2018.
  3. Title Applications. Grand Master (GM) (англ.). Оф. Сайт ФІДЕ. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 28 січня 2018.
  4. Защита Путина. Как политика расколола российское шахматное сообщество. The Insider (рос.). Процитовано 14 липня 2023.
  5. а б Дмитрий КРЯКВИН (26 квітня 2014). Андрей ЕСИПЕНКО: НАШ ОТВЕТ КАРЛСЕНУ!. СМИ «Спорт-Экспресс Интернет». Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2018.
  6. Лидия БАГИРОВА (4 жовтня 2016). Триумф Москвы. СМИ «Спорт-Экспресс Интернет». Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  7. World Youth Chess Championship 2017 U16 Open. Оф. сайт ФІДЕ. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2018.
  8. Сборная России выиграла "золото" онлайн-олимпиады ФИДЕ. Федерация шахмат России (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
  9. Федерация Шахмат Ростовской Области — Областная спортивная общественная организация Федерацию шахмат Ростовской области (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2019.
  10. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]