Іван Брадач

	Іван Брадач
	Єпископ Мукачівський
	Єпископ Мукачівський
11 травня 1768 — 5 серпня 1772
Конфесія:	Мукачівська греко-католицька єпархія
Деномінація:	Греко-католицька церква
Попередник:	Мануїл Ольшавський
Наступник:	Андрій (Бачинський)
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	14 лютого 1732; Ториски, Пряшівщина
Смерть:	4 липня 1772 (40 років); Мукачеве
Єп. хіротонія:	6 червня 1768
Престол:	Мукачівська єпархія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брадач.

Іван Брадач (нар. 14 лютого 1732(17320214), Ториски, Пряшівщина — пом. 4 липня 1772, Мукачів) — єпископ мукачівський (1767 — 1772 рр.), борець за канонічне визнання єпархії та її унезалежнення від впливів латинських єпископів Егера. Доводився племінником Мануїлу Ольшавському.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Торисках на Словенській окраїні Левочі, за іншими даними — у Камйонці на Спиші (в даний час Словаччина).

Перший самостійний єпископ Закарпаття — Мукачівська греко-католицька єпархія. (11 травня 1768 — 4 липня 1772 рр.) Іван Брадач, видав перший буквар, але церковна влада виявила в ньому «схизму», буквар було конфісковано й спалено.

Церква на Закарпатській Україні наприкінці XVIII ст. вийшла з-під залежності від латинського єпископа в Ерлау—Єґері. Марія-Терезія підтримала прагнення Закарпатської Української Церкви, але тільки 1772 року папа Климент XIV задовольнив її прохання і проголосив самостійність Мукачівського уніятського єпископства: буллою «Eximia regalium» канонічно заснував єпархію (1771 р.), а Брадача призначив першим її єпископом. Владика Іван твердо боровся проти латинізації Церкви і обстоював східній обряд.

Кінець XVIII ст. був «золотою добою» церковної історії Закарпаття. В особах єпископів І. Брадача й особливо А. Бачинського, який став дорадником Віденського двору в справах Закарпаття, воно мало найкращих церковних діячів.