Молоток Ігор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Молоток)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Федорович Молоток
Народився 4 червня 1967(1967-06-04) (57 років)
Шостка, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Сумський державний університет (1995)
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України і народний депутат України
Партія Безпартійний
Сайт molotok.sumy.ua
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів / депутатська група Суверенна європейська Україна 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
депутатська група «Воля народу» 27 листопада 2014 29 серпня 2019
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Позафракційний 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

І́гор Фе́дорович Молото́к (нар. 4 червня 1967, Шостка) — народний депутат України трьох скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

1995 р. — закінчив Сумський державний університет, спеціальність — промислова електроніка

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

1985 — 1989 рр. — електромонтер Шосткинського заводу «Зірка»

1989 — 1993 рр. — електрик в управлінні будівельного тресту «Шостхімстрой»

1993 — 1997 рр. — заступник директора ТОВ «Вибір» м. Шостка

1995 — 2005 рр. — заступник директора ТОВ «ВІСТ» м. Шостка

2000 — 2003 рр. — заступник директора, директор ТОВ «НЕКС ЛТД», м. Шостка

2003 — 2012 рр. — генеральний директор ТОВ «Вант» ЛТД

2006 — 2012 рр. — голова наглядової ради Шосткинської ТЕЦ

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2012 був обраний народним депутатом України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 160. За результатами голосування здобув перемогу набравши 31,50 % голосів виборців[2]. В парламенті увійшов до складу фракції «Партії регіонів», однак 27 лютого вийшов з неї та вступив у депутатську групу «Суверенна європейська Україна». Працював головою підкомітету з питань інвестиційних програм державного бюджету Комітету з питань бюджету[3].

16 січня 2014 року голосував за «Диктаторські закони 16 січня»[4].

На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 вдруге обраний народним депутатом України VIII скликання по виборчому округу № 160. Був членом депутатської групи «Воля народу» та голова підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний Суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[5].

Критика

[ред. | ред. код]

Займався неособистим голосуванням[6] та підкупом виборців[7]. Отримував компенсацію на житло попри те, що мав власну квартиру.[8] Також він носив годинник вартістю у річний дохід.[9]

Посідає 15 місце у рейтингу відповідальності від «Слово і Діло» серед депутатів 9-го скликання (15-те місце)[10].

У лютому-квітні 2016 отримав оцінку 78,99 зі 100 від Громадянської мережі «Опора» за показниками законодавчої роботи та посів 35 місце за ним.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Результати голосування по одномандатному виборчому округу № 160. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 3 січня 2013.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 20 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 8 жовтня 2021.
  5. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019.
  6. ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  7. Виборча благодійність за бюджетні кошти на Сумщині та публікації з ознаками «джинси». ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  8. Ігор Молоток отримує компенсацію на житло, попри наявність квартири у Києві | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Процитовано 10 квітня 2023.
  9. Молоток носив годинник вартістю у річний дохід | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Процитовано 10 квітня 2023.
  10. Рейтинги Депутатів Верховної Ради на основі виконаних обіцянок » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). 12 червня 2024. Процитовано 12 червня 2024.
  11. Результати моніторингу 105 депутатів за лютий-квітень: сукупний рейтинг. Рада - все про Верховну раду України (uk-ua) . Процитовано 12 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]