Ільматар
| Ільматар фін. Ilmatar | |
|---|---|
 | |
| Міфологія | карело-фінська[ru] |
| Божество в | Finnish mythologyd |
| Значення імені | повітря |
| Заняття | передує появі сонця |
| Діти | Вяйнямьойнен |
| Частина від | Finnish mythologyd |
| Персонаж твору | Калевала |
Ільматар (фін. Ilmatar; фін. Ilma «повітря») — у карело-фінській міфології[ru] богиня, що брала участь у створенні світу з іншими богами.
У Калевалі іменується дівчиною (piika), дочкою повітря (ilman impi — діва неба)[1]. Її характеризує стан скорботи і самотності. Вона передує появі сонця.
Через 700 років самотності, вона кличе Укко[ru], після чого до неї прилетіла качка (sotka, гоголь) і звила гніздо у богині на колінах (polvea). Через деякий час качка знесла 7 яєць (munoa): шість золотих (kultaista) і одне залізне (rautamuna). Яйця були розпеченими і Ільматар здригнулася від болю, через що яйця викотилися з гнізда і розкололися. Із шкаралупи утворилася земля, жовтки стали сонцем, білки ж перетворилися в місяць і зірки. Але створена земля була порожньою і нудною, і Ільматар створила острова, долини і річки.
В «Калевалі» вона також носить ім'я Луоннотар («природна»). Вона була матір'ю Вейнемейнена.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
На честь богині названо астероїд 385 Ільматар.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Еліас Леннрот. Ораторія КАЛЕВАЛА. 50 рун Євген Тимченко Львів, [НТШ], 1901, 361 сторінка.
- Теософский словарь [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про божество. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||