Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського
Тип інститут Російської академії наукd
видавець відкритого доступу[d][1]
Країна Україна Україна
Штат працівників 447 осіб
Материнська
організація
Міністерство науки та вищої освіти РФd[2]
Вебсайт: imbr-ras.ru

Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського — наукова установа, створена окупаційною владою в Севастополі, на базі Інституту біології південних морів НАН України.[3]

Основні наукові напрями інституту[ред. | ред. код]

— біорізноманіття екосистем Світового океану;

— комплексні дослідження структури і функціювання морських екосистем і їхніх компонентів;

— вивчення антропогенного впливу на морські екосистеми з метою створення наукових основ моніторингу і прогнозування їхнього стану;

— розробка нових інформаційних технологій і систем накопичення, обробки й аналізу даних, а також підвищення наукових знань у галузі біології та екології моря;

— створення наукових основ біотехнології, раціональної експлуатації й охорони живих ресурсів моря.

Наукові школи[ред. | ред. код]

— морська радіохемоекологія (керівник академік НАН України Г. Г. Полікарпов);

— екологічна біоенергетика (керівник член-кореспондент НАН України Г. Є. Шульман);

— морфологія і динаміка екосистем шельфу (керівник член-кореспондент НАН України В. Є. Заїка);

— морська санітарна гідробіологія (керівник д.б.н., професор О. Г. Миронов);

— морська екологічна паразитологія (керівник д.б.н., професор А. В. Гаєвська).

Основні теми досліджень[ред. | ред. код]

  • Вивчення структурно-функціональних основ біорізноманіття морських угруповань.
  • Вивчення структурно-функціональних основ продукційних процесів у гідробіонтів.
  • Вивчення структури і функціювання паразитарного компонента екосистеми Чорного моря з метою збереження видового різноманіття й забезпечення екологічної безпеки.
  • Дослідження та кількісна оцінка екологічної ємності чорноморських акваторій України по відношенню до забруднень ядерного і неядерного походження.
  • Розробка наукових основ біотехнологій відтворення та використання морських ресурсів.

Інститут має такі наукові досягнення[ред. | ред. код]

Оцінено сучасний стан біорізноманіття угруповань Чорного моря залежно від чинників середовища. Запропоновано нову концепцію про зональність життя в Чорному морі, що ґрунтується на знахідках унікальної фауни в глибинній анаеробній зоні.

Сформульовано концепцію про альтернативні метаболічні стратегії, що забезпечують біологічний прогрес тварин.

Створено оригінальну концепцію екологічного метаболізму у водних екосистемах; концепцію осмотичних трофічних мереж.

Сформовано нову галузь науки — морська радіоекологія. Обґрунтовано концепцію екологічної ємності морського середовища щодо радіоактивних і хімічних неорганічних забруднень й розроблено методологію її оцінки радіограсерними методами.

Створено новий напрям морської мікробіології — дослідження нафтоокиснювальних мікроорганізмів і процесів самоочищення моря від нафтового забруднення. Розроблено основи біофізичного ранжирування антропогенного впливу на екосистему Чорного моря.

Розробки, що пропонуються для доробки або впровадження[ред. | ред. код]

— проект «Устрицевництво на Чорному морі»;

— проект «Розробка тест-системи для діагностики екологічного стану природних водойм в умовах антропогенного навантаження»;

— проект "Електронний інформаційний ресурс для оцінки впливу природних катаклізмів на біорізноманіття Понто-каспійського басейну.

Приклади розробок[ред. | ред. код]

  • Методика діагностики і профілактики проктекозису — небезпечного захворювання чорноморської мідії в умовах її культивування.
  • Технологія з виробництва біологічно активних домішок до їжі «Спіруліна кримська, що містить йод», «Спіруліна, що містить селен» та спіруліна «Екстра».
  • Полівітамінна кормова домішка «Фітомікс» для сільськогосподарських тварин.

Севастопольський акваріум-музей[ред. | ред. код]

Севастопольський акваріум розташований в одній будівлі з Інститутом південних морів. Це один з найстаріших публічних акваріумів в Європі, є найстарішим морським акваріумом країни. Він був заснований у 1897 році при Севастопольській біологічній станції, є п'ятим у світі з часу його створення. У 1965 році будівлю Інституту було розширено, і водночас був побудований новий акваріум. Весною 1966 року Акваріум-музей ІнБПМ АН УРСР відкрив двері для перших відвідувачів. Його експозиція була розміщена у 3-х залах.

У цей час в Акваріумі працюють 4 зали:

  • У першому залі демонструються характерні представники коралових рифів. Невеликі розміри виставлених тут акваріумів дають змогу відвідувачам докладно розглянути дрібних риб, креветок і безхребетних.
  • Другий зал становлять 2 самостійні секції: чорноморську і тропічну. Тут побудовані 12 пристінних басейнів об'ємом до 7 кубічних метрів кожен і круглий басейн діаметром 9 метрів, глибиною 2,5 метра. Кожен акваріум тропічної секції має самостійну (окрему) замкнену систему для підготовки та очищення води. Такі системи дозволяють утримувати в штучних умовах навіть тропічних акул.
  • У третьому залі музею зібрано велику колекцію тропічних екзотичних тварин — мешканців Індійського й Атлантичного океанів.
  • У четвертому залі мешкають представники прісноводних риб і рептилій. Тут же знаходиться дуже цікавий акваріум з оранжереєю, що імітує руїни стародавнього Камбоджійського храму[4].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Про Севастопольский акваріум на сайті Rest Crimea. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]