Ірклей Валерій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валерій Михайлович Ірклей
Народився 4 лютого 1941(1941-02-04)
Станиславів, Українська РСР, СРСР
Помер 22 вересня 2010(2010-09-22) (69 років)
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність винахідник
Alma mater Київський технологічний інститут легкої промисловості
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден Дружби народів

Валерій Михайлович Ірклей (4 лютого 1941, Івано-Франківськ — 22 вересня 2010) — доктор технічних наук, професор кафедри технології полімерів і хімічних волокон Київського національного університету технологій і дизайну.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 лютого 1941 року в Івано-Франківську. У 1963 році закінчив хіміко-технологічний факультет Київського технологічного інституту легкої промисловості, після чого працював у Київській філії Всесоюзного науково-дослідного інституту штучного волокна Мінхімпрому СРСР. По закінченню військової служби у 1965 році повернувся до КФ ВНДІШВ, який пізніше був реорганізований в Український державний науково-дослідний інститут штучного волокна, де по 2000 рік працював молодшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії та відділу, заступником директора з наукової роботи і директором інституту.

Могила Валерія Ірклея

З 2000 року на постійній роботі в Київському державному університеті технологій та дизайну. Помер 22 вересня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Підготував чотирьох кандидатів наук. Автор понад 230 наукових праць, отримав 53 авторські свідоцтва, один патент Німеччини, п'ять патентів Росії і два патенти України. Роботи і винаходи, які стосуються виробництва хімічних волокон, ниток, плівок, оболонок і мембран, знайшли практичне втілення в багатьох країнах колишнього СРСР і Європи. Його наукові розробки були відзначені дипломом 1 ступеня Держкомітету з науки СРСР, однією золотою, двома срібними, двома бронзовими медалями ВДНГ СРСР та грамотами.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Відмінник хімічної та нафтопереробної промисловості СРСР. Винахідник СРСР. Нагороджений орденом Дружби народів, п'ятьма медалями. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007; за цикл робіт «Наукові основи, розроблення та впровадження конкурентоздатних ресурсозберігаючих технологій волокнистих матеріалів та виробів»)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 1 жовтня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Хто є хто в Україні[недоступне посилання з червня 2019]