Ісаак Дука Ватац
| Ісаак Дука Ватац | |
|---|---|
| Ἰσαάκιος Δούκας Βατάτζης | |
| Народився |
бл. 1187 Константинополь |
| Помер |
1261 Генуя |
| Поховання | собор Сан-Лоренцо |
| Підданство | Нікейська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Титул | себастократор |
| Посада | паракімонен-сфендон |
| Рід | Ватаци |
| Батько | Василь Ватац |
| Мати | з роду Ангелів |
| Брати, сестри | Іоанн III Дука Ватац |
| Діти | 1 син і 1 донька |
Ісаак Дука Ватац (бл. 1187 — 1261) — державний діяч Нікейської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив зі знатного роду Ватаців. Старший син Василя Ватаца, доместіка Заходу, та доньки Ісаака Ангела Дуки (стрийка імператора Ісаака II). Народився між 1187 та 1189 роками. Замолоду брав участь у війнах Нікейської та Латинської імперій. Втім не зробив якоїсь кар'єри.
У 1221 році після сходження його молодшого брата Іоанна на імператорський трон Нікей отримав посаду паракімонена-сфендона (хранителя печатки імператора, відповідального за його особисте листування). Більшість часу придіялв державним та дипломатичним справах, в той час як його брат-імператор вів війни проти сусідів. У 1253 році Ісаак Дука Ватац отримав титул себастократора.
Ісаак Дука Ватац зберіг свій вплив при дворі наступних імператорів Феодора II і Іоанна IV. Користувався довірою імператора Михайла VIII Палеолога, який був одружений з онукою Ісаака Ватаца. У 1261 році Ватац очолював перемовини з посланцями Генуїзької республіки, результатом яких стало укладання Німфейського догговору, що сприяв у боротьбі з Венецією та Латинською імперією.
У квітні 1261 року отримав ранг пансебаста-себаста, очоливши посольство до Генуї. Тут Ісаак Дука Ватац помер. Його поховано у соборі Сан-Лоренцо.
Родина[ред. | ред. код]
- Іоанн (1215—1240), себастократор. Його донька Феодора стала дружиною майбутнього візантійського імператора Михайла VIII Палеолога
- донька, дружина Костянтина Стратегопула, себастократора
Джерела[ред. | ред. код]
- Deno John Geanakoplos: Emperor Michael Palaeologus and the West 1258—1282. A Study in Byzantine-Latin Relations. Harvard University Press, Cambridge MA 1959, S. 25, 86.
- Божидар Ферјанчић: Севастократори у Византији. In: Зборник радова Византолошког института. Bd. 11, 1968, ISSN 0584-9888, S. 141—192
- Michael Angold: A Byzantine Government in Exile. Government and Society under the Laskarids of Nicaea, 1204—1261. Oxford University Press, London 1975, ISBN 0-19-821854-0, S. 68.