Абдул-Кадир II
| Абдул-Кадир II | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1857 Масенья ·вбито |
| Титул | мбанго |
| Термін | 1846—1857 роки |
| Попередник | Буркоманда III |
| Наступник | Абу-Секкін Мухаммад III |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Кенга |
| Батько | Буркоманда III |
Абдул-Кадир II аль-Магді (д/н — 1857) — 18-й мбанго (володар) і султан Багірмі в 1846—1857 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Кенга. Син мбанго Буркоманди III. 1846 року посів трон. Невдовзі брав участь спільно з Мухаммада аль-Шаріфом, колаком Вадаю, у військовій кампанії проти Умара I, шеху Борну, з метою відновлення на троні маї Ібрагіма IV. Подальші успішні кампанії сприяли тому, що до 1850 року Абдул-Кадир II відновив самостійність від Борну.
Водночас продовжив політику попередника щодо зміцнення влади в підлеглих областях. Продовжив політику рейдів з метою захоплення рабів в південних та південносхідних землях від Багірмі.
Разом з тим в самій державі почав розгортатися рух махдистів. Його очолив проповідник Шаріф ад-Дін (відомий також як Абу Шайр чи Гайрі Малам). Поступово той набув значної підтримки, оскільки виступав за поширення ісламу та боротьбу з поганством. Він також отримував допомогу від халіфату Сокото, звідки й прибув. 1857 року під час повстання в столиці держави — Масенья — Абдул-Кадира II було вбито. Лише 1858 року його син Абу-Секкін Мухаммад III здолав Шаріф ад-Діна.
Джерела[ред. | ред. код]
- Azevedo, M. J. (2005), The Roots of Violence: A History of War in Chad, Routledge, ISBN 978-1-135-30081-4
- Bradshaw, Richard; Fandos-Rius, Juan (2016), Historical Dictionary of the Central African Republic, Rowman & Littlefield Publishers, ISBN 978-0-8108-7992-8